Про Музей історії білоруського кіно, або Іди і дивись
15.11.2015
З 6 по 13 листопада 2015 року у Мінську тривав черговий МКФ «Лістапад», Міжнародне журі критиків якого цього разу очолив кінознавець, голова НСКУ Сергій Тримбач. Участь у фестивалі стала доброю нагодою ознайомитися із кінематографічним життям Біларусі, зокрема, станом кіностудії «Білорусь-фільм». Нині подаємо враження Сергія Тримбача від Музею історії білоруського кіно.
Перебуваючи у Мінську, я не міг не відвідати Музей історії білоруського кіно. Бо ж у нас в Києві подібний так досі і не створено. Є, звичайно, Музей кіностудії імені Олександра Довженка, є ще кілька, пов’язаних з матеріалом кіно України. Одначе ніщо не може замінити Національний музей екранних мистецтв, хоча в проектах і планах він існує – ось уже зо двадцять літ.
Так от, у Мінську музей національного кіно є – уже 15 літ. Його приміщення знаходиться в самому центрі столиці Біларусі. Три поверхи, горішній віддано виставковій діяльності. Експозиції відтворюють найпомітніші білоруські фільми та окремі етапи історії.
Музей історії білоруського кіно
Завідувач музею Ігор Авдєєв
Музейна експозиція
Звісно, музеєві відчутно бракує сучасного обладнання. Його придбання – у найближчих планах. Одначе й за таких умов музей провадить велику роботу – передусім серед молоді, шкільної і студентської. Яка, до речі, під час фестивалю «Лістапад» виявила серйозну креативну енергію – і як учасник національного конкурсу (на участь у ньому претендувало біля ста фільмів), і як глядач. Фестивалі, архів, музей – ось що творить нову кінематографічну націю. Архів і фестивалі у нас є, одначе ж і музей мусить нарешті постати.
Дякую тобі, Мінськ, за надихаючий приклад.
Музейна експозиція
Сергій Тримбач