«Як жаль, що відлітають журавлі...» Сергій Тримбач на смерть Йосипа Найдука
19.10.2015
У понеділок, 19 жовтня, у Тернополі відбудеться похорон артиста, члена Національної спілки кінематографістів України Йосипа Найдука.
Він прожив довге і таке важке життя. Народжений ще у Польщі, потому війна, вислання в Україну, загроза Сибіру і власне смерті усієї сім’ї...
Вижив, чіпкий до життя був. Армія, військовий оркестр, потому Київське музичне училище імені Глієра. А далі ще й театральний інститут, театр у Тернополі. І – диво: його запрошують у кіно, багато літ працює на кіностудії імені Довженка.
Він зіграв багато ролей, хоча здебільшого це невеликі роботи. Зате промовисті, зате виразно народні («Дума про Ковпака», «Женихи», «Кайдашева сім’я», «Залізна сотня», «Богдан-Зиновій Хмельницький»...) Йосип Михайлович володів талантом синкретизму – йому вистачало невеличкого екранного «килимка», аби розповісти все, або майже все про свого персонажа.
Десь наприкінці весни він приходив до мене. Жалівся на літа і здоров’я, одначе ненав’язливо, з гумором. Подарував записи своїх пісень, яких написав кілька сотень. Його пісні, його музика – їх буде не вистачати нам. А найперше його сором’язливої усмішки, його доброти і сердечності.
«Як жаль, що відлітають журавлі», – тужив він на похороні режисера Станіслава Клименка. Тепер і Йосип Найдук одлітає за горизонт. Прощайте, дорогий друже. І залишайтесь назавжди.
Сергій Тримбач