Згадуємо видатного українського кінорежисера Леоніда Осику
15.09.2024
MiraStudia Модерна Україна:
16 вересня день пам'яті Леоніда Осики (1940-2001) - видатного українського режисера, одного з найяскравіших представників "школи поетичного українського кіно", сценариста, народного артиста України, лавреата Державної премії імені Олександра Довженка і Національної премії імені Тараса Шевченка (за художні фільми "Камінний хрест", "Захар Беркут", "Подарунок на іменини", "Гетьманські клейноди")
"Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук, Леонід Осика - ось імена, що змусили в 60-ті роки минулого сторіччя заговорити про самобутній - поетичний - кінематограф України весь світ. "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною ознакою", "Вавилон ХХ", "Камінний хрест" були не лише відзначені численними фестивальними призами, обдаровані скупими на похваляння кінокритиками свого часу, але і до сьогоднішнього дня входять до списків "найкращих фільмів усіх часів і народів.", - Ірина Гордійчук, телеведуча, кінокритик.
Чи ж не тому смерть одвідує чи не кожен їхній фільм? "Хто вернеться – долюбить", за сценарієм Ліни Костенко і Аркадія Добровольського, що мав драматичну долю. Поет іде на війну і гине. А герої "Камінного хреста", знемігши у війні з землею-мачухою, від’жджають за океан, у смерть – і проводи їх в еміграцію є їх похороном, душевним і тілесним.
І в "Захарі Беркуті", і в "Тривожному місяці вересні", і в "Подарункові на іменини" (дитині дарують картинку смерті, тодішня комп'ютерна гра у вбивство, якесь жахітне пророцтво від Коцюбинського і Осики), і, зрештою, "Гетьманські клейноди"...
Знову над Україною провисли хижі крила смерті. Мусимо встояти, мусимо ще і ще раз воскреснути. Таємниці воскресіння знав ЛЕОНІД ОСИКА і його фільми треба передивлятися ще й тому, що через них струменить сила народного й особистісного безсмертя" (Sergiy Trymbach).
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Більше тут: