Незалежність країни. Що це?
24.08.2024
Валерія Іваненко
НСКУ, продюсер,
голова комісії з інформаційної комісії
Ні, це не пісні та повітряні кульки. Це чиєсь життя покладене на вівтар свободи. Це чиясь кров та піт. Це важкий труд і смертельний ризик. Це безсонні ночі тих, хто чекає і вічне страждання тих, хто ніколи вже не дочекається. Це, до скреготу зубів, ненависть до ворогів - тих, хто прийшов нищити твою країну і тих, хто, одягнувши вишиванку або камуфляж, грабує її зсередини. Це віра в те, що перемога над усіма цими покидьками своїми та чужими-таки настане. Це віра, що все не дарма. На цій вірі тримається Душа Воїна.
За незалежність країни бьються найкращі. Нам, тим хто за їхніми спинами, навіть уявити важко, який тягар лежить на їхніх плечах.
Вчора Національна спілка кінематографістів України запросила всіх бажаючих до Будинку кіно на перегляд документальної стрічки "Сопілка Перуна" зовсім молодого ще режисера, випускника КНУКіТ, а зараз воїна ЗСУ Євгена Мазуренка (доречі, Євген є і автором сценарію, і оператором картини). Дивилась фільм затамувавши подих і розуміла, що не дарма він отримав одну з найпрестижніших кінонагород – нагороду Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) у Національній конкурсній програмі Одеського МКФ.
На екрані люди за спинами яких ми живимо. Красиві, як боги, мужні, інтелигентні, до чорноти засмаглі артелеристи. Важкі снаряди, величезна гармата, дійсно схожа на сопілку Перуна, дихаючи розпеченим повітрям відстріляні гільзи, дрони над головами, ворожі обстріли, палаючий ліс, постійна, нелюдська напруга.... Так виглядає робота тих, хто дарує нам шанс святкувати сьогодні День Незалежності...
В залі було не дуже багато людей. Дехто пояснив свою відсутність тим, що втомився від теми війни. Серйозно?! А від Незалежності України ви, мої рідні, ще не втомилися?! Скажу одне: той, хто не прийшов - багато втратив, бо режисеру, дивним чином, вдалося зробити фільм дуже світлим, наповненим чистим позитивом емоцій тих чудових людей, за спинами яких ми і святкуємо сьогодні нашу незалежність від дикої темряви.
В фільмі багато музики. Палкі етнічні мотиви емоційно затягують у спомини, що заховані десь в наших генах. І ось на екрані вже не лише сьогодення. То так століттями виборюють нашу Незалежність люди, схожі на богів. Ні, вони й є Боги! Боги, які дарують нам життя. Низький уклін кожному.
Браво, Євгене!
Дякую продюсеру фільму Ірині Сахалтуєвій!
Цей фільм необхідно побачити кожному....
Навіть, якщо ви "втомилися" від війни….
Бо тільки так можна зрозуміти, чого коштує НЕЗАЛЕЖНІСТЬ нашої країни!
На фото від Наталі Стан Євген Мазуренко та Ірина Сахалтуєва на сцені Червоної зали Будинку кіно.