Трагічна звістка
09.08.2024
Сергій Борденюк
голова НСКУ
На 71- ому році Життя пішов у засвіти засновник та голова з 1997 року Івано-Франківського осередку Національна спілка кінематографістів України Юліан Іванович Яковина.
Автор- документаліст, вихователь, фотомайстер, письменник… Митець, усім Серцем люблячий кіно, та Світла Людина.
Ваш мудрий погляд з кращих світів, де зустрінетеся, зокрема й із земляком Сергієм Романюком, не дозволить нам бути байдужими, не патріотами, не віддаватися улюбленій справі, не вболівати за Спілку і за людей.
Памʼятатимемо і шануватимемо.
Доземний уклін Вам, дорогий Юліане Івановичу, за служіння десятій музі та яскравий життєвий приклад.
Щиросердні співчуття родині, колегам по рідному осередку та Координаційній раді осередків НСКУ, друзям та близьким.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100005493780055
Марія Вайно
письменниця, кіносценарист
Відійшов у Вічність Юліан Яковина – засновник і очільник Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематорафістів України, оператор, режисер, світливець художньої фотографії, зокрема оригінальної мобілографії, вихователь когорти кінолюбителів та професіоналів…
Зналися ми впродовж 36-ти років… За цей час виросли і створили сім’ї наші діти…
Сьогодні, відчуваю: мушу згадати і скласти слова подяки цьому чоловікові. Я сама свого часу відвідувала його кіностудію «Верховина» і він переманював мене в кіносценаристику, а я відбивалася, кажучи, що я новелістка та й годі. А потім це сталося (ніщо не минає даремно!): я вихлюпнулася кіносценарною роботою й досі із задоволенням складаю кіноісторії чи пишу кінодраматургійні твори для читання… Тепер маю і свій посібник зі сценарної майстерності. І в цьому аспекті моєї творчості я первинно за вектор творчої дії завдячую саме йому, Юліанові Яковині.
А ще особлива дяка цій людині за підтримку мого сина Мар’яна, в якому він перший побачив потенціал і дуже радів його кіноуспіхам, спілкувався постійно, з учнівсько-студентських часів і досі, зокрема пишався художнім фільмом, який пройшов позаминулого року ледь не цілим світом (про початок нашої війни) - «Снайпер. Білий Ворон». Завжди відчував син від нього любов і турботу. А це висока вартість стосунків.
Ми жили не завжди спокійно з Юліаном Івановичем... Оля Терешкун вчора мені сказала, що він говорив про мене, що я «буваю колючою, але і найбільш надійною»… Дякую, Юліане, за ці слова… Так, я завжди знала, що Ти щиро тішився моїми здобутками і найменшими успіхами кожного з членів нашого осередку.
Сьогодні ми якось раптово осиротіли. Ти хворів довго. Ми навіть до того звикли і здавалося, що життя Твоє буде безконечним. А воно он як… Кожен, хто знав Тебе, матиме що згадати… Щирі співчуття родині: сестрі Лесі, племінникові – Ігореві, донечці Мар’яні; друзям, знайомим, соратникам - членам осередку і спілки та вихованцям...
Дяка, Друже, що Ти був у моєму житті. Молитимусь. Пам’ятатиму.
фото
https://www.facebook.com/photo?fbid=8225308247521384&set=pcb.8225506414168234