Згадуємо художницю Інну Биченкову. "Творчиня образів"
08.06.2024
Андрій МИХАЙЛИК,
НСКУ, кінорежисер
Неспинно йде у засвіти могутнє покоління митців, початок творчості яких випадає на 60-ті роки, на час надій і сподівань чи, як тоді казали, «період хрущовської відлиги». Хтось скаже: це об’єктивна реальність буття, на зміну старшим приходять нові генерації. Та й не зникають вони у мороці забуття – залишають по собі добрий вічний слід…
Скільки мистецьких полотен за своє життя створила заслужений художник України Інна Биченкова! Серії живописних робіт «Життя провінції», «Осінні мотиви», «Замріяні натюрморти», «Незабутнє минуле», «Ілюзія».
Далі:
https://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/tvorchynya-obraziv/?
Інна Валентинівна Биченкова (5 червня 1941, Київ, УРСР — 16 січня 2023)[1] — радянський і український художник театру і кіно, педагог. Заслужений художник України
Народилась 5 червня 1941 року у Києві.
Закінчила Київський державний художній інститут (1967, майстерня М. Духновського).
Працювала в галузі живопису, сценографії, кіно. Основні твори: «Театральні натюрморти» (1979–82), «Народження образу» (1979), «Ілюзія» (1981), «Кожний вечір» (1982); серії — «Життя провінції» (1980–83), «Осінні мотиви» (1995–96), «Замріяні натюрморти» (1996–98), «Незабутнє минуле» (1999).
Поставила понад шістдесят спектаклів в різних театрах Києва та України, працювала доцентом і викладачем у Художньому інституті, брала участь у створенні кількох десятків кінофільмів і телесеріалів[3].
Член Національної спілки театральних діячів України (1971), Національної спілки художників України (1976), Національної спілки кінематографістів України (1989).
Далі: