Згадуємо видатного українського кінорежисера Олександра Коваля
07.05.2024
Коваль Олександр Іванович (7 травня 1945 — 26 вересня 2018[1]) — український, радянський кінорежисер-документаліст та кінооператор. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1991). Народний артист України (1993). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (1997). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка 2006 року — за видатний внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва. Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія
https://uk.wikipedia.org/wiki/Коваль_Олександр_Іванович
Все дуже просто. Інтерв'ю О.І. Коваля
https://www.youtube.com/watch?v=RKqZgAZr1yI
Олександр Коваль: " Я завжди був донкіхотом..."
Олександр Коваль (н. 1945) - режисер і оператор, автор близько дев'яноста документальних фільмів, чимало з яких було відзначено всесоюзними та міжнародними відзнаками (два «Срібних голуби» Лейпцизького міжнародного фестивалю («Шлях до тунелю», 1975; «Маланчине весілля», 1978) та «Срібний орел» Міжнародного кінофестивалю історичного кіно в Парижі - за фільм «Притулок», 1990). Має звання народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, професора і члена-кореспондента Академії мистецтв України.
Далі:
http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1101
І мене в сім'ї великій
https://www.youtube.com/watch?v=YSmuDo_NRk8
Маланчине весілля
https://www.youtube.com/watch?v=D_vmhHSyEz0
ОСТАП ВИШНЯ. реж. О.Коваль. 1982р. УкрКіноХроніка