Вітаємо з днем народження видатного українського кінорежисера Георгія Давиденка!
03.05.2024
Олександр Давиденко
НСКУ, кінорежисер
З днем народження, любий тату!
Живи довго нам на радість. Дякуємо за твою щиру вдачу, за твоє ставлення до людей, що поруч, і до справи, яку робиш. Здоров'я та удачі тобі й Перемоги всім нам! Обіймаємо, твої сини Сашко та Вовчик.
Київ – Новий Йорк – Київ, 02.05.2024
Національна спілка кінематографістів України вітає з днем народження видатного українського кінорежисера Георгія Івановича Давиденко.
Шановний Георгій Іванович! Ви є людиною невпинної енергії, яку спрямовуєте до людей з метою порозуміння та надання моральної допомоги! Багато років Ви очолюєте Раду ветеранів кіно, вітаєте колег по фільмовиробництву, намагаєтесь прикрасити видатні події в їх житті! За це у відповідь у Ви отримуєте щирі почуття вдячності! Бажаємо Вам міцного здоровя, гарного настрою, творчого гарту!
Стелла Кломінська
НСКУ, кінознавиця, редакторка, хронологиня
Захоплююся, пишаюся, люблю!
Сердечно вітаю з днем народження Георгія Івановича Давиденка - людину поза віком, енергійну, жваву, дієву, з прекрасним почуттям гумору і смаком до життя! Зичу міцного здоров'я, творчого натхнення та життєвих сил на довгі роки!
Сьогодні виповнилося 87 років талановитому кінорежисеру, сценаристу, члену Правління НСКУ і голові Ради ветеранів Спілки кінематографістів України Георгію Давиденку.
Георгій Іванович — радянський, український режисер і сценарист науково-популярного та хронікально-документального кіно. Лауреат дев’яти міжнародних кінофестивалів.
Георгій Іванович Давиденко народився в містечку Поліське Київської області.
З 1957 року працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів, а від 1999-го – художнім керівником спілчанської кіностудії «Просвiткiно».
Як режисер створив понад 50 науково-популярних, хронікально-документальних, учбових фільмів, що їх було відзначено на дев’яти мiжнародних кiнофестивалях... А от, що з цього приводу говорить його син - кінорежисер Олександр Давиденко: "Взагалі то батько створив понад 160 кіно- та відеофільмів. І може претендувати на лідерство в номінації найбільш висуваних кандидатів на здобуття почесного звання "Заслужений діяч мистецтв України". Я вже збився з рахунку: чи то 12, чи то 14 разів... Останнє подання на звання ще й досі лежить в Адміністрації Президента України"...
З-поміж стрічок Георгія Давиденка можна назвати такі: «З вогнем не жартують» (1976), «Шлях до золотого Меркурія» (1981), «Співробітництво СРСР–Індія» (1982), «Сонцю і вітру назустріч» (1984), «Табірний пил» (1990), «Сорочка зі стьожкою» (1992), «Історик та історія» (1992), «Жезл» (1992, у співавторстві), «Тверді мелодії» (1993), епізоди документального циклу «Невідома Україна. Золоте стремено» (1993), «Щоб жити» (1997), «Katharsis. Очищення» (2001, у співавторстві), «Пробач мені, Поліське» (2004, у співавторстві), «Коні, коні, ви знову зі мною» (2007, у співавторстві).
Чимало документальних фільмів Георгія Давиденка виглядають вкрай актуальними і сьогодні. Зокрема, створені за сценаріями Владлена Кузнєцова повнометражні документальні стрічки «Табірний пил» (1990) і «Жезл» (1992), які проникливо аналізують природу влади і тоталітаризму.
Окрема сторінка творчої біографії Георгія Івановича - це громадська діяльність у Національній спілці кінематографістів України, де він очолює Раду ветеранів. У цю справу він вкладає стальки енергії, любові, тепла та людяності, що вистачає на всіх і кожного з корифеїв українського кінематографа, для яких ці щомісячні зустрічі перетворюються на справжнє родинне свято. А крім того, ще й підтримка хворих і нужденних, вечори пм"яті, вітання ювілярів та багато іншого. Тож живіть довго, дорогий Георгію Івановичу! Без Вас нам ніяк!!!
Світлини зі сторінки Олександра Давиденка у ФБ.