85 років видатному українському кінорежисеру та педагогу Борису Савченко
12.04.2024
Бори́с Іва́нович Са́вченко ( 10 квітня 1939, Анатолівка, Одеська область, Українська РСР) — радянський, український актор, кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Народний артист України (2004).
Далі:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Савченко_Борис_Іванович
Національна спілка кінематографістів України вітає кінорежисера, актора, педагога Бориса Івановича Савченка з достойним ювілеєм! Бажаємо міцного здоров'я, гарного настрою, втішних спогадів, стійкості у сьогоденні, вдячних талановитих учнів!
Викладав в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Саме роботи його талановитих учнів різних років і склали кіноальманах, продемонстрований глядачам 7 березня 2024 року в Національному Будинку кінематографістів.
Ось уривок з огляду цього заходу театрального і кінокритика Олександра Сакви:
…" Народний артист України Борис Іванович Савченко віддав педагогіці 27 років, підготувавши шість курсів своїх учнів – 74 кінематографісти. На сьогодні вони здобули до півсотні нагород на Міжнародних кінофорумах й фестивалях України – і це лише за стрічки, зняті за час навчання! І за спостереженням режисера і поета Станіслава Чернілевського - він виявив неспростовне: всі вісім студентських робіт, показаних на вечері, доказово належать до однієї майстерні: вони однієї художньої крові – за всієї відмінності тем, стилістик й рівня образних рішень. Студентська родина!
В чому ж секрет успіху Савченка-Вчителя? На думку Тараса Томенка, постановника "Пересохлої землі", "Будинку Слова" й "Териконів", він полягає в тому, що Борис Іванович вчив не теорії режисури, а відкривав кожному учню його самобутність, окремішність, неповторність, а фах вже додавався як засіб вислову свого, незаємного, за чим люди й приходять в кінотеатр. А Тарас Ткаченко – ще один вихованець Савченка, постановник "Гнізда горлиці" й "Чорного ворона", нагадав: на першій зустрічі з їхнім курсом Борис Іванович сказав, що буде вважати свою педагогічну місію виконаною, якщо з його майстерні вийде принаймні один відомий режисер. Та Вчитель помилився – їх виявилось вочевидь більше! Крити було нічим і сивочолий наставник нині вже зрілих митців помилку визнав. А що вдієш?"
Борис Іванович Савченко тривалий час знімався в кіно як актор, починаючи з картини "На семи вітрах" (1952), де з невеликого епізоду провідні режисери одразу помітили талановитого красивого артиста. Найпопулярнішею серед його ролей для широкого кола глядачів була роль у фільмі "Трембіта", яка одразу зробила ім'я Савченка добре знаним серед шанувальників і особливо шанувальниць.
Але з 1976 року він приступив до самостійних зйомок теле і кінофільмів як режисер-постановник. Це особлива і насичена творчими пошуками і вагомими здобутками сторінка його творчої біографії довжиною в двадцять років.
У часи кінокризи 90-років Борис Савченко задумує грандіозний документальний проект під загальною назвою "Космос в особах". Відкривав цикл фільм "Під чужим ім'ям", який розповідав про унікальну постать в історії космонавтики Юрія Кондратюка (справжнє ім'я Олександр Шаргей ) — українського ученого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автора так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».
Наступними роботами цього циклу стали фільми "«Зоряний капітан» про головного конструктора систем управління ракет харків'янина академіка В. Сергєєва, і «Той самий Макаров» про легендарного директора «Південмашу». ..
Задумано було багато, але не все, на жаль, вдалось здійснити з різних причин... Саме про це так майстерно і відверто написав Борис Іванович Савченко у своїй непересічній книзі "Підводячи риску", яку відверто можна вважати справжнім путівником для студентів і молодих кінематографістів, які вирішили присвятити своє життя кіномистецтву...
Зараз готується до друку книга, присвячена його дружині - історику і теоретику кіно, викладачці КДІТМ ім. Карпенка-Карого, Галині Петрівні Савченко, яку Борис Іванович разом із донькою Наталею, упорядкували на основі записів Галини Петрівни і спогадів колег та її колишніх студентів, які її безмежно поважали і любили. Світла їй пам'ять, а Борису Івановичу МНОГАЯ І БЛАГАЯ ЛІТА!!!