Володимир Галицький:Сумно і боляче... В бою загинув мій випускник, кінооператор, воїн Олесь Самчук.
15.03.2024
Володимир Галицький
НСКУ, кінооператор
Світла пам'ять герою!
Pyotr Mironov
ЛЮДИНА
Світла пам’ять тобі, 22-річний азовець Олесь Самчук з позивним "Каркаде"
Її очі не бачили.
Бачила серцем: «Головне, мій синочку, людиною будь!
На людей за провини нікчемні не сердься,
Намагайся побачити душу і суть!
Якщо мати сліпа, придивись за обох нас!
Прочитай мої вірші – то є заповіт!
Пам’ятай, що не люди є суддями – Хронос!
Залишай у серцях тільки сонячний слід!..»
Коли мама пішла, вслід їй плакав листами...
За коротке життя так багато він встиг!
Бився чесно, тепер – повернувся до мами.
І Людиною стати він, все ж таки, зміг!
Vita Goian
Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
11 березня на Донеччині загинув випускник Кафедра кіно- і телемистецтва 2023 року Олесь «Каркаде» Самчук. Кінооператор. Аеророзвідник бригади Азов. Воїн світла. «Торкнутись світла? Це можливо. Так. До сонця руки простягни…» - писала мама Олеся, рівненська поетеса Вікторія Самчук. Позивний «Каркаде» - спомин про маму, яка полинула в небо, коли син ще вчився у школі. «Торкнутись неба? Це можливо?... Розкрий обійми вітру сміло…» Олесь тепер з мамою. В небі й у світлі. Наш Герой… Фільми, які зняв Олесь Самчук - «Архітектон», 2021 р., «Life goes on», 2023 р. - є на відкритому показі творчих кваліфікаційних бакалаврських робіт студентів кафедри кіно- і телемистецтва. Подивитися можна тут:
https://www.youtube.com/channel/UC9yVcfuk5sZWdkWVlCwhqGg
Обіймаємо наречену Олеся Самчука - Аню Гончарову, випускницю нашої кафедри, співчуваємо рідним. Світла пам’ять і Слава Герою!
https://www.facebook.com/oles.samchuk
Katerina Romanik
- Я не можу купити молока своєму Лесику частіше, аніж раз на тиждень. На більше - пенсії не вистачає... А він його так любить! - десять років тому перед радіоефіром знічено зізнавалася Вікторія Самчук.
Її очі не бачили. Вона бачила серцем. І писала чудові вірші. Саме тому я часто запрошувала її на радіоефіри. На одному з яких вона й розповіла мені, як важко жити незрячим в Україні. Ще важче ростити дітей. Тоді за дверима студії на неї нетерпляче чекав 12-річний Лесик. Саме він привів маму на інтерв'ю. Бо ж вона не бачила. 7 років тому Вікторії не стало... Але Лесик так любив свою маму, що продовжував з нею спілкуватися. Він писав їй листи. Розмовляв з нею, радився, каявся, ділився мріями. "Мене рухаєш ти. Я хочу стати тим, ким би ти мене хотіла бачити - Людиною". Так закінчувався його останній лист до покійної матері.
А вже за півтора місяці 22-річний азовець Oles Samchuk з позивним "Каркаде" пішов до неньки в засвіти. Він обрав собі цей позивний, бо так називалася перша збірка маминих віршів. Він виріс гарним і струнким. Справжнім чоловіком із серцем патріота. Закоханим у життя, люблячим, щирим романтиком. Саме тому добровільно пішов до війська. І ось за тиждень збирався повернутися додому й одружитися. Але 11 березня 2024 року Олесь Самчук загинув. У бою. Людиною. Як навчила його мама...
Національна спілка кінематографістів України висловлює великий жаль усім хто знав, любив і поважав Олеся Самчука, надзвичайно талановиту молоду людину, кінооператора, який продовжив чорну стежку у засвіти разом з іншими кінематографістами і телевізійниками - захисниками України!