НІ ПАМФІР, НІ ТАРАС: ЦЬОГОРІЧНУ ШЕВЧЕНКІВСЬКУ ПРЕМІЮ НЕ ОТРИМАЄ ЖОДЕН ФІЛЬМ: ЩО СТАЛОСЯ.
21.02.2024
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
... СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО УКРАЇНСЬКЕ КІНО АНАЛІЗУЮТЬ ЗА ПІДРУЧНИКОМ: ТЕМА, ІДЕЯ, ЩО ХОТІВ СКАЗАТИ АВТОР і чи відповідають усі ці пункти "підсиленню українського духу". Якщо так — кіно хороше, якщо ні — сором, і як взагалі таке можна знімати?
Проте справжньому глибокому розвитку української культури сприяє поява різних фільмів. Щоб публіка могла обирати між "Скаженим весіллям" (бо на ці фільми теж є попит, і вони теж комусь потрібні) та між "Моїми думками тихими". Між "Захаром Беркутом" та "Довбушем". Між "Памфіром" і "Тарасом. Повернення".
Головне питання тут полягає не у тому, який фільм кращий чи який справді заслуговував на нагороду (хоча відповідь, здавалось би, очевидна), а у тому, що якщо стрічка "Тарас. Повернення" — це настільки якісна робота (як говорять прихильники цього фільму), то чому для підняття актуальності цього твору треба дискредитувати роботу інших кінематографістів?..
Див. текст Альони Шилової повністю -
Ні Памфір, ні Тарас: цьогоріч Шевченківську премію не отримає жоден фільм — що сталося