ВТРАТА РОКУ... МАРІЧКА МИКОЛАЙЧУК.
02.01.2024
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
За місяць, 1 лютого, уже й рік по її відходу у кращі, співучіші світи. Вона пережила свого Івана на 35 літ, ціле життя, яке тривало й тривало без нього. Без нього і в ім'я його.
Який голос Маріччин! Глибокий, бездонний, ніби безтілесно-нематеріальний, із самої Душі, її струн зліплений-сплетений, за піднебесними нотами і піднебесного ж диригування.
Немає більше тріо "Золоті ключі" (Ніна Матвієнко, яка теж полишила нас минулого року, Марічка та Валентина Ковальська), і водночас є - бо ж звучать їхні голоси, очищаючи душі наші від скверни і намулу буденності.
Рік тому, 30 грудня, разом з Романом Балаяном, одвідали Марічку. Так само, як і нині, ревли сирени, пролітали ракети... Було помітно: жити ставало їй усе важче, хвороби й болячки пообсідали зусібіч. За місяць потому, 1 лютого 2023-го, її душа одлетіла до свого Івана...
Учора домовились з Валентиною Ковальською, як пошануємо й відзначимо річницю смерті Марічки. Зокрема, влаштуємо 1 лютого у Синій залі Будинку кіно презентацію книжки "Пісенне древо Івана Миколайчука", авторства Ковальської. До нас озиватимуться голоси Марічки й Івана, світла їм і вічна пам'ять! Співатимуть Валентина Ковальська, Руслана Лоцман... І - Марічка: "Прощаюсь, Ангеле, з тобою!".
На фото: Марічка Миколайчук на святі з нагоди 50-ї річниці фільму "Тіні забутих предків". Верховина (Жаб'є), 2015 рік.
Співає Марічка Миколайчук - https://www.google.com/search...