Програма розвитку Національної спілки кінематографістів України кандидата на посаду голови НСКУ Дениса ІВАНОВА
02.10.2023
На даний момент назріла необхідність серйозних реформ в НСКУ. Адже очевидними є такі виклики, які зараз стоять і перед державою, і перед кіноспільнотою, і перед НСКУ.
1) На даний момент в Україні НСКУ - одна з небагатьох кіноорганізацій, що об'єднує чималу кількість професіоналів на умовах персонального членства. Втім багато активних кінематографістів не є членами Спілки.
2) Через некомпетентне і недоброчесне керівництво галуззю українське кіно потребує потужного інституту громадянського суспільства, який здатен доносити позицію спільноти медійним, юридичним і політичним способами, активно брати участь у громадських радах, громадських обговореннях, висувати кандидатів на керівні посади і впливати на рішення влади з позицій верховенства права, чесних конкурсів і компетентних рішень, що мають прийматися з урахуванням думки громадськості.
3) З точки зору міжнародних партнерів, в Україні відсутня головна кіноорганізація, яка має відповідний інтерфейс для спілкування з ними та потенціал для розвитку спільних проектів, яких так потребує український кінематограф як часів війни, так і повоєнної розбудови.
4) В центрі Києва зникли майже всі історичні кінотеатри. Крім кінотеатрів «Оскар» (знаходиться у торгівельному центрі), «Жовтень» (знаходить на Подолі) і Мультиплекс «ЦУМ» (із загальною кількістю близько 100 місць) в Києві фактично більше немає майданчиків для українських прем'єр і кінофестивалів. В багатомільйонному місті неголівудьский репертуар і кіномистецькі події складають більшість сеансів тільки в кінотеатрі «Жовтень». Будинок кіно має очевидний потенціал посісти провідне місце як головний кінокультурний майданчик країни.
5) Члени НСКУ, що опинилися в складних життєвих обставинах, наразі не можуть розраховувати на соціальний захист і підтримку Спілки.
6) Історія українського кіно для суспільства представлена іменами Олександра Довженка і Сергія Параджанова, але широка аудиторія переважно не знає здобутків українських кінематографістів-членів Спілки.
Для того, щоб відповісти на ці виклики, метою реформи НСКУ має бути створення головної громадської кіноорганізації країни, яке є рушієм позитивних змін в кіногалузі, захисником інтересів своїх членів, з широким представництвом в органах влади і міжнародних організаціях. Повернення Будинку кіно провідної ролі в розвитку кінокультури в Києві.
Перелічені нижче кроки - це першочергові завдання, які я ставлю перед собою у разі обрання на посаду голови Спілки:
1. Команда.
У керівництві спілки має бути команда, що підтримує цілі реформ і готова працювати над їхнім втіленням. Отже, після переобрання голови спілки, треба сформувати Секретаріат з професіоналів, які, крім своїх основних функцій, стануть також кураторами одного з напрямків. І Правління Спілки, що обирається на з'їзді, також має бути сформовано з людей, які пристали на програму перетворень і будуть в своїй роботі керуватися спільним баченням майбутнього.
Обрані керівні органи Спілки мають затвердити новий дизайн структури НСКУ, продуманий функціонал якої буде повністю відповідати цілям інтенсивного розвитку.
Очевидно, що неринкові зарплати не дають можливості зараз посилити апарат з професіоналів, які мають необхідні компетенції і досвід виконання складної організаційної роботи. Тож в працівників треба вкладати, це має бути основним фокусом інвестицій.
Керівні органи спілки мають затвердити новий дизайн структури, який буде відповідати наміченим цілям, знайти людей і мати ресурси для оплати їхньої праці, виходячи із середніх зарплат на ринку. Кіноспілка має стати надійним роботодавцем.
2) Члени спілки - вступ, спілкування, діджиталізація процедур.
Попри те, що Спілка є однією з найбільших кіноорганізацій, в ній не представлено і половини реально діючих кінематографістів 24-50 років. Для того, щоб НСКУ мала право говорити від імені всіх, потрібна як найповніша репрезентація кінематографістів основних кінопрофесій і поколінь, а для цього спілка має бути відкритою до нових членів.
Для цього потрібно:
• Зробити вступ в Спілку зручним для нових членів, схожим на заповнення форми на акредитацію на сайті. Взяти за зразок процедури вступу європейські аналоги. Так, наприклад, якщо хтось із членів правління рекомендує нового члена, то не обов'язково вимагати написаної «під копірку» рекомендації, достатньо посилання на заповнення форми на веб-ресурсі спілки. Зробити оплату членського внеску можливим через введення платіжних реквізитів прямо на сайті, без набирання платіжок вручну. Таких дрібниць багато, і архаїчний процес вступу і сплати членських внесків в НСКУ відлякує більшість кінопрофесіоналів і створює додаткові бар'єри для нових учасників.
• Проактивно залучати нових членів. Надіслати запрошення на вступ всім діючим членам Української кіноакадемії, Гільдії незалежних режисерів, Спілки кінокритиків, іншим об'єднанням, а також - системно - творчим групам авторів, керівникам департаментів і виконавцям головних ролей всіх українських фільмів, що створені, починаючи з 2014 року.
•Провести інформаційну кампанію серед кіноспільноти. Зазначити переваги вступу в спілку, показати успішні приклади відстоювання спільних інтересів.
Треба зробити процедури функціонування ключових керуючих органів швидкими і спрощеними для учасників. Наприклад, проводити наступні з'їзди в гібридному форматі (фізічна зустріч + учасники онлайн). Проводити деякі голосування з ключових питань через перевірку логіна/пароля члена спілки, а не через фізичну присутність.
3) Будинок кіно.
Очевидно, що Будинок кіно, який може стати потенційно головним кіноцентром країни, має бути капітально відремонтованим, оснащений сучасним кінообладнанням і мати інфраструктуру прем'єрного кінотеатру і фестивального центру. Це дозволить перенести в Будинок кіно основні київські кінофестивалі і головні кінопрем'єри, а також створити багатозальний репертуарний кінотеатр з фокусом на українське, європейське кіно, ретроспективні покази і спеціальні події. Будинок кіно є продуманим архітектурним комплексом, який потребує переосмислення з повагою до первісного проекту авторів.
Фінансуватися роботи по реалізації проекту можуть завдяки інфраструктурним грантам, державній підтримці або партнерстві з приватними структурами. У випадку співробітництва з приватною структурою мають бути втілені принцип, що при будь - яких домовленостях, Будинок кіно залишається у власності НСКУ і у спілки має бути переважне право на ключові рішення, і переважне право на ключові посади в можливій спільній структурі управління кіноцентром.
Чи не найбільше потребують уваги рішення щодо енергозбереження, капітального ремонту всіх інженерних систем, інклюзивності, бо очевидно, що саме без забезпечення цієї частини, нормальне функціонування кіноцентру і його розвиток не буде можливим.
4) Міжнародна діяльність
Спілка має бути представлена на ключових міжнародних кіномайданчиках - делегацією, презентаціями, круглими столами, участю в дискусіях . Ціль - стати одним з головних співрозмовників, що представляє Україну, і надійним партнером для спільних проектів.
5) Фінансування спілки
Якщо НСКУ претендує на ключову роль у розбудові громадянського суспільства, підтримці українського кінематографу, і розвиває сучасний кіноцентр в Будинку Кіно, то організація може бути об'єктом фінансування з боку міжнародних організацій, посольств, фондів і держави.
Плануючі повоєнну відбудову, ці інституції потребуватимуть амбіційних програм в цих напрямках, і Спілка може бути одним із ключових партнерів по кожному з них.
Для залучення додаткових ресурсів і створення диверсифікованої фінансової бази для розвитку організації, треба також розглядати інші інструменти - різні рівні членства в організації, коли більші внески надають додаткові пільги на оренду Будинку Кіно, юридичну підтримку кінематографістів; проведення благодійних заходів, дохід від яких скеровується на фінансування потреб НСКУ та інші фінансові інструменти і способи наповнення бюджету.
6) Представлення інтересів кінематографістів в законотворчих ініціативах, та органах державної влади.
Потрібна проактивна участь НСКУ у формуванні громадських рад при органах державної влади, проведенні громадських обговорень ключових ініціатив, лоббіювання інтересів кіноматографістів політичними, юридичними і медійними способами.
7) Створення Фонду допомоги і соціального захисту.
Серед членів Спілки є багато кінематографістів похилого віку, військових і людей, які потрапили в складні життєві обставини. Соціальні програми НСКУ, які існували в минулому наразі згорнуті. Для того, щоб Спілка могла надати фінансову допомогу своїм членам, має існувати Фонд Соціального Захисту, де за прозорою процедурою розглядатимуться заявки на допомогу і будуть наявними достатні фінансові ресурси для того, щоб адресно її надавати.
8) Популяризація творчості членів НСКУ.
Для того, щоб розширити коло впізнаваних імен в українській кінематографії, має бути реалізований проект популяризації творчості ветеранів Спілки. Цей напрям планується реалізувати у співпраці з профільною інституцією - Довженко-Центром.
9) Прозорість
Позаяк діяльність Спілки здійснюється з використанням щорічних членських внесків та відбувається експлуатація спілчанського майна, керівництво має публікувати на своєму веб-сайті річний звіт про свою діяльність, включаючи фінансову звітність і робити це в зрозумілій для рядових членів Спілки формі. Така прозорість стане запорукою довіри до Спілки з боку її членів, кінематографістів, партнерів, органів влади та суспільства, що має позитивно позначитися на репутації НСКУ та матиме практичні наслідки.
10) Регіональний розвиток
НСКУ має всеукраїнський статус, тож слід організовати активну співпрацю з регіональними осередками та іншими креативними спільнотами міст і регіонів, а також з кінокомісіями.
Пропозиція щодо кандидатів до Секретаріату НСКУ
1) Сергій Тримбач, кінокритик, сценарист
2) Юлія Сінькевич, кінопродюсерка, співзасновниця Української Кіноакадемії, голова Наглядової Ради Українського Інституту
3) Ольга Бесхмельниціна, кінопродюсерка, голова Правління Української Кіноакадемії
4) Людмила Горделадзе, менеджер кіно
5) Ліза Сміт, режисерка, продюсерка, співзасновниця Tabor Production
6) Сергій Галетій, продюсер, редактор
7) Володимир Тихий, режисер, сценарист, продюсер, засновник об'єднання «Вавілон 13»
8) Сергій Борденюк, оператор-постановник
9) Олена Гончарук, керівниця Довженко-центру
10) Андрій Котляр, оператор-постановник, продюсер, учасник об'єднання «Вавілон 13»
11) Дмитро Сухолиткий-Собчук, режисер, засновник сценарної платформи Terrarium
12) Алік Шпилюк, кінознавець