6 березня День народження АНДЖЕЯ ВАЙДИ (6.03.1926 - 9.10.2016) - простого генія польського і світового кіно
07.03.2023
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Українського у тому числі - без Вайди ми були б іншими: і кінематографісти, і глядачі.
Сьогодні завершилась - стрічкою "ДАНТОН" (1982) -ретроспектива фільмів Вайди, яка тривала у кінотеатрі "Київ" (спасибі Польському інституту в Києві та кінотеатру). Рубіж лютого й березня став якимось кіновибуховим - і Вайда, і фестиваль американського кіно, і купа фільмів з конкурсу Каннського кінофестивалю, й оскароносні стрічки, що один за одним виходять у прокат... Анджей Вайда зробив так багато, щоби рівень кіно зростав. Він любив не себе в кіно, а кіно в собі. Підтримував молодь, навіть заснував Школу Анджея Вайди, в яку, до речі, ходили і ходять і молоді українці.
Його справді можна вважати режисером місіонерської закваски. Він не просто кіно робив - він нас з вами орієнтував і переорієнтовував на доволі складній, треба визнати, місцевості "соціалістичного табору". На переглядах "КАНАЛУ" і "ПОПЕЛУ Й АЛМАЗУ" ми зрозуміли, що історія робиться не у високих кабінетах, а нами-таки, звичайними людьми. При цьому Вайда не приховував, що творення нових форматів історичного розвитку потребує жертв, іноді самого життя. "ЛЮДИНА ІЗ МАРМУРУ" і "ЛЮДИНА ІЗ ЗАЛІЗА" наближали, як могли, перемогу здорового глузду над безумцями, що правили тоді половиною Європи. Нині вони знову на коні, одначе недовго - Вайда їх і з того світу дістане, своїми фільмами передусім.
Пригадую, як вразив колись фільм "УСЕ НА ПРОДАЖ". Про ціну успіху в мистецтві, у житті в цілому. Збігнєв Цибульський мав з"явитися - одначе так і не сплив на екранну поверхню. Ціна кожного вчинку надміру висока - оскільки вчинок такий перекроює "костюмчик", у який вдягнене нині те саме життя - і воно "дає здачі", воно погрожує стерти тебе із "карти буднів".
Восени 2014-го ми, невелика група критиків і журналістів, зустрілися з паном Анджеєм у Варшаві. Так, ноги тоді вже не надто слухалися режисера, одначе ж перед нами сиділа справді молода, на диво енергійна людина. Запам"яталося, з якою повагою він говорив про молоде покоління польських режисерів. Можливо й тому - повторюсь - що сприймає їх не як чужинців (у нас таке сприйняття буває з боку старших), а своїх дітей - не завжди розумних, іноді дражливих і невихованих, але своїх.
І - майже фантастика - уже після тієї зустрічі, на порозі свого 90-річчя і, як з"ясувалось, самої смерті Вайда зніме свій останній фільм "ПІСЛЯОБРАЗИ", який показали на відритті київської ретроспективи.
Боже, як добре, що у нас є АНДЖЕЙ ВАЙДА! Так, він був, є і буде!
На фото: під час зустрічі у Варшаві. На одному з фото А.Вайда і його дружина - актриса, художник по костюмах, сценограф КРІСТІНА ЗАХВАТОВИЧ ( разом прожили майже 45 літ).