ЗАПОВІТ ВАХТАНГА КІКАБІДЗЕ: НЕ ЖУРИСЬ!
15.01.2023
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
ВАХТАНГ КІКАБІДЗЕ (19.07. 1938 - 15.01.2023) залишає по собі добру і вічну пам’ять. Талант сонячний, симфонічний, саме втілення грузинського характеру, в якому високий дух гір і весела безжурність виноградних долин.
Серед кінематографічних ролей Кікабідзе найпам’ятніший для мене, і найулюбленіший - Бенжамен Глонті у фільмі «Не журись!» / «არ იდარდო!» / «Не горюй!»), 1969 Георгія Данелії. Екранізація роману француза Клода Тільє «Мій дядько Бенжамен», події якого перенесено до Грузії ХІХ століття.
Бенжамен - молодий лікар, який увесь свій час витрачає на такий собі карнавалізований, ігровий побут. Його сестра (Софіко Чіаурелі) намагається одружити його, підключити до струму рутинного прозаїчного життя, та де там?
Чимало карколомних пригод очікують на Бенжамена, та головне для нього - незаплямована честь, гідність людська. Один із близьких йому по духу - старий лікар Леван Цинцадзе (остання роль великого актора Серго Закаріадзе). Дізнавшись про свою швидку смерть, Леван влаштовує останнє застілля, такий собі поминальний обід. До покликаних на застілля друзів одне лиш прохання: НЕ ЖУРИТИСЬ по його смерті.
Прохання підкріплено заповітом - дім свій він дарує Бенжамену…
У фіналі ми бачимо героя Вахтанга Кікабідзе, який повертається у рідні місця з дитинкою, народженою не ним, але ним усиновленим («Це Бенжамен-2»,- пояснює він). Таким чином історія продовжується, рід продовжується…
Нічого журитись, допоки є гори і долини, є Грузія і люди, які живуть у ній. Фантастичні, грандіозні люди, чия життєлюбність і оптимізм гарантують усім нам незнищенність людського життя!
ВАХТАНГА уже чекають на небесне застілля, де будуть Серго Закаріадзе, Софіко Чіаурелі, Георгій Данелія, Сергій Параджанов…
Як сумно, як світло і затишно там, у кращому світі кращих людей.
На фото: Вахтанг Кікабідзе у фільмі "Не журись!".