СТРИБОК КІНОКРИТИКА ЗА ДОПОМОГОЮ ТАРЗАНКИ - В НІКУДИ… ДЕРЖКІНО ОБДАРУВАЛО НОВОЮ ПРИГОДОЮ.
18.11.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Сьогодні на сайті цієї модерново законспірованої організації пролунав мінорний мотив. Бяда, ну бяда просто - гіпнотизерка Юлія Каждан «відмовилась виконувати свої професійні обов’язки». Тобто не побажала більше робити спроби нас гіпнотизувати. Образилась «приниженням честі та гідності, переходом на особистості».
Ах, не захотіли ви гіпнотизерку, розгнівалось Держкіно, - отримуйте кінокритика. Від сьогодні, інформує сайт імені Кудерчук, посаду в.о. гендиректора Довженко-центру «обійняв режисер, куратор, який співпрацював з Довженко-Центром (автор виставкового музейного проєкту «Польоти уві сні та наяву», що досліджував однойменну культову кінострічку Романа Балаяна, й автор однойменної книги, виданої Центром), кінокритик, член міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI, Андрій Алферов».
Хто казав, що у керівництва Держкіно проблеми з інтелектом? От вам - «обрали» (вибори були, напевно) одного із найталановитіших критиків, та ще й куратора виставки «Польотів…», автора книги (насправді Андрій є упорядником і одним із авторів тієї книги, але ж какая разніца?). Хотіли професіонала від кіно - от він, собственною персоною. Відтак протестувальники мають аплодувати і завмерти від захоплення: хід-то гросмейстерський, продуманий на 9-10 ходів. Вам таке і не снилось.
Хід і справді несподіваний. Для мене одним лишень - що Андрій Алферов погодився взяти участь у цій оборудці. Він, напевно ж, пояснить мотиви свого вчинку, вірю, що мотиви є благородними (ну треба ж рятувати Довженко-центр, треба вигрібати з глухого кута).
Але ж, Андрію, благородні вчинки не робляться в компанії таких людей, як Кудерчук. Людей, що «рулят сітуациєй» у виключно непрозорий і одверто нечесний спосіб. Людей, для яких кіно, культура в цілому, є пустим звуком… Невже Ви, Андрію, сподіваєтесь з такими знайти спільну мову? Краще й не починати - скажіть, що це нерозумний жарт держкіновців. Які хочуть, окрім усього, покарати, «умити» в такий спосіб непокірну Олену Гончарук, а власне весь колектив Довженко-центру. Покарати Вашими, Андрію, руками. Невже ця примітивна й цинічна двохходівка Вами не прочитується?
Поки що усе виглядає як епізод із справді культової стрічки Романа Балаяна. Пригадуєте, як посеред пікніка з нагоди його 40-річчя, Макаров (Олег Янковський) береться за тарзанку (вірьовку, припнуту до високої гілки дерева) і починає розхитуватись над річкою, яко легендарний кіно-Тарзан. А потому стрибає… І не випірнає - ну, ніби так це виглядає. Друзі, зрозуміла річ, лякаються, один із них уже у воду готовий кидатися. А Макаров з інтересом стежить за цією мерлихлюндією із-за дерева. Як от се Алферов нині. Котрий мовчить і спозирає із-за якогось дерева… Чи куща.
Андрію, годі - пожартували й завершимо на цьому. Бо щось не смішно, ну просто ніяк.
На фото: Олег Янковський у фільмі «Польоти уві сні і наяву». Після польоту на тарзанці.