ЗНАЙ НАШИХ!!
22.10.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
У ЗАЛІ, ДЕ ВІДБУВАЛОСЯ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ АКАДЕМІЇ НАУК, ВЕСЕЛКОЮ ПОБЛИСКУВАЛИ ОБКЛАДИНКИ КНИЖОК УКРАЇНСЬКИХ КІНОЗНАВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ І ЕТНОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ...
Ці книжки можете бачити на фото - прошу дуже.
Здається, унікальна подія - на засіданні президії Національної академії наук України слухали доповідь кінознавця. Зізнаюсь, трохи нервував - а що як підведу свій рідний Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського? Адже до представників гуманітарних наук прийнято ставитись трохи зверхньо...
Йшлося про подолання задавнених комплексів, пов'язаних з перебуванням України і українців у складі імперського організму. Судячи з реакції присутніх членіів президії, академіків (деякі були на зв'язку в режимі он-лайн) - не підвів. Слухали з інтересом, з таким же інтересом і обговорювали.
До мого виступу долучились кінорежисер, віце-президент Національної академії мистецтв Олесь Санін та кінознавець, донедавна проректор Національного університету театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого Роман Росляк (спасибі сердечне обом!). На жаль, народний депутат Микола Княжицький не зміг вийти на зв'язок - парламентські пертурбації...
А знаменитий вчений, академік Сергій Васильович Комісаренко (мій повний тезка) присвятив мені осібний спіч (спасибі!!), окремо зупинившись на важливості науково-популярного кіно.
Спровокований тезкою, я нагадав присутнім історію студії "Київнаукфільм", у 1960-80-ті лідера цієї кінематографічної гілки у цілім світі.
Академік Володимир Павлович Горбулін радісно заусміхався, а слідом за ним й інші - фільми Фелікса Соболєва й усієї славної когорти наукфільмівців академіками не забута. От тільки печаль - нині від тієї студії мало що лишилось. Добре, що український кінематограф упродовж останніх років став на крило. Власне на цьому й був головний акцент доповіді - українське кіно покликане відкрити Україну в Україні. Так, і це був фінальний пасаж мого виступу: в Україні все має бути Україною, а без кіно зробити це не вдасться ніяк.
Фінальний виступ директорки нашого Інституту академіка Ганни Скрипник (це вона ініціювала мою появу на президіальній трибуні, дякую!) перетворився на похвальний спіч на адресу кінознавців нашого сектору. Виступ супроводжувався доволі вражаючою візуальною презентацією видань наших кінознавців - Романа Росляка (відтепер він знову є працівником ІМФЕ, чому я дуже радий), Людмили Новикової, Георгія Черкова, Олександра Рутковського (вже покійного), Оксани Волошенюк, мене, грішного... Це і два томи Історії українського кіно, і Енциклопедичний словник "Олександр Довженко" (перший том, із п'яти), і фундаментальна праця Романа Росляка "Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб", у двох томах, і "Український словник-довідник екранних медіа"... І так далі.
Ганна Скрипник зробила наголос на тому, що всілякі "оптимізації" Академії наук, інспіровані мудрагелями з високих державних крісел, призводять до відчутних руйнацій наукових колективів -прикладом чого і є кінознавчий сектор. Кінознавців, нині просто катастрофічно мало! А коли ще пригадати нинішній наїзд Держкіно на Довженко-центр, де так само працюють кінознавці, архІвісти... Кажуть, нині у Кабміні підготували нові "ініціативи" щодо Академії наук...
Зворушив Президент нашої академії Анатолій Глібович Загородній, який підійшов до мене і тепло подякував за мій виступ.
Словом, це був утішний для мене день. Вийшовши з приміщення, озирнувся на побиті вікна Президії, на розколошканий купол Педагогічного музею, він же Будинок вчителя - недавно расєйская ракета спробувала потрусити грунт під нашою наукою. "Невже і свої поможуть?"- запитав я у Михайла Сергійовича Грушевського, який замислено і трохи збентежено роззирався виднокруж. Він - так видалось - заперечливо похитав головою: ніц, так не буде, не має бути... Ото ж бо й воно.
Докладніше про свій виступ на президії - завтра-позавтра.
А зараз вашій увазі інформація на сайті нашого інституту.
Виступ завідувача сектору екранних мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського Сергія Тримбача на засіданні Президії НАН України 19 жовтня 2022 року 19 жовтня 2022 року відбулося засідання Президії Національної академії наук України, в рамках якого ґрунтовну наукову доповідь на тему «Культурна колоніальна спадщина Росії в українському кінематографі: проблеми подолання» виголосив завідувач сектору екранних мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Сергій Тримбач. Основні положення виступу спонукали присутнє поважне співтовариство до активного обговорення актуальних проблем розвитку українського кінематографу та нових дослідницьких ракурсів вивчення екранних мистецтв. Зокрема, до обміну думками щодо цих питань долучилися академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор ІМФЕ ім. М. Т. Рильського Ганна Скрипник; академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Сергій Комісаренко; проректор з наукової роботи Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, кандидат мистецтвознавства Роман Росляк, відомий український кінорежисер, оператор та сценарист Олесь Санін.
Виступ академіка Ганни Скрипник на обговоренні супроводжувався візуальною презентацією найважливіших наукових здобутків сектору екранних мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, з якими мали змогу ознайомитися керівництво та члени Президії НАН України. Нижче публікуємо окремі продемонстровані слайди.