МАТЧ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ.
06.02.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
11 год.
РОСІЯ - УКРАЇНА. РАХУНОК 10:0. На користь Росії, звичайно. Але наші чиновники працюють... Цюють-цюють.
Учора збірна України програла збірній Росії на чемпіонаті Європи з футзалу (мініфутболу) з рахунком 2:3. А я уявив собі такий самий матч інформ-політиків. Росія - суперпотужна інтервенція, потоки інформації, які ллються на голови українців.
Не тільки їх, до речі, - навіть гамериканцям дістається.
А Україна ж що? А нічо, соплі жує. Минулого понеділка, 31 січня, дивлюсь "Свободу слова" на ICTV. Кореспондентка московської "Новой газеты" (антипутінської) Ольга Мусафірова запитує у секретаря РНБО Олексія Данилова: були на Полтавщині, в глибинці; ніде не приймають українське телебачення. Всі дивляться тільки російське, всі бачать світ крізь російські окуляри, повторюють російські гасла. Це що, це як?
Що, ви думаєте, відповів Данилов? "Ми працюємо над цим питанням...". Це вся відповідь? Це вся відповідь.
Позавчора дивлюсь новини телеканалу Euronews. Сюжет із прифронтового селища на Донбасі, з території, контрольованої Україною. Ага, тільки інформаційну складову контролює Росія. Себто контролює мізки. Повністю, без найменшої конкуренції.
Мешканці села говорять на камеру: здесь работают только российские каналы. УКРАИНЫ ЗДЕСЬ НЕТ. Один мужичок каже: "Вот, пугают тем, что Россия нападет. А российское телевидение говорит, что нет, не нападет. И я ему верю!".
Вєріт, звичайно. Бо давно живе на окупованій - інформаційно - російській території. А в цей час пан Данилов, і з ним купа інших чиновників, "працюють"...
До речі, просте питання: а куди подівся україномовний Euronews? Він же був. Був, з 2011 до 2015. За роки роботи НТКУ заборгувала значну суму коштів, а в середині 2016 Euronews навіть виграв судовий позов через борг у 10,5 мільйона євро. І, зрештою, відмовився від україномовної версії. А ще точніше - у січні 2015 року українська влада заявила, що припиняє фінансувати проект. Хлопці й дівчата теж "працювали", ще за Януковича і Порошенка.
За Порошенка був ще Мінстець, про який уже й забули. А було що пригадувати? Хіба те, що міністр інформаційної політики Юрій Стець (призначений в кінці 2014-го), був кумом Президента. Якось воно йому не допомогло - повний провал тієї політики, що стало однією з причин і провалу Порошенка на президентських виборах 2019-го.
Нинішня влада програє так само. Але головне: по суті справи не протидіє російській - повномасштабній, поза всяким сумнівом - інформаційній агресії Росії. Чи не єдине, що зроблено, позакривали так звані "канали Медведчука". А далі, далі що? Коли на Полтавщині, в серці України, люди щодень опромінюються російськими потоками...
Наші чільник-очільники люблять говорити, у відповідь на попередження Заходу щодо можливої війни: ми, мовляв, вже звикли за 8 років до тієї агресії. Воно й видно, що звикли. Так, з піднятими руками (здаємось!) і будуть стояти далі? На от сьому фронті - інформаційному...