ЛЬВІВСЬКІ ХРОНІКИ. 23 ЛІТА І СТІЛЬКИ Ж ЗИМ ПОТОМУ
09.12.2021
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
1998 рік, знімаємо фільм "Богдан Ступка. Львівські хроніки".
На фото: оператор Микола Мандрич (зрозуміла річ, він з камерою), за ним Юрій Терещенко (він, як і належить режисеру, показує напрям руху - героя стрічки і камери), ще далі інженер знімальної техніки, він же звукорежисер Володимир Сулімов.
Микола Мандрич
А знімаємо самого Богдана Ступку (цьогоріч виповнилось би 80), який прошкує вулицями рідного Львова.
Богдан Ступка
5 років тому я ще раз працював з Миколою Мандричем, дивом-оператором, філософом (він досліджував-міркував-синтезував дані щодо світлоносності людської душі і тіла, і не тільки це; а колись працював із самим Феліксом Соболєвим). Мова про фільм "Загальний зшиток" (Довженко і війна), знімала картину режисерка, художниця, музикант Юлія Лазаревська. Ух, як вони працювали удвох з Миколою - вигадливо, фантазійно, вибудовуючи кожен кадр....
Микола Мандрич та Юлія Лазаревська
У листопаді 2016-го в Будинку кіно відбулася прем'єра "Загального зшитку". А за місяць Микола, перед самим Новим роком, вийшов прогуляти песика. Сів на лаву і вже більше з неї не піднімався, задивившись на небо, звідки так заклично блимали зорі. Оті самі, які є найбільшим дивом на світі Божому, разом з моральним законом в людині ("в мені", як написав автор цієї знаменитої формули Іммануїл Кант). Мабуть, Микола в останні свої земні хвилини думав саме про це - про дивовижне світло, яке випромінюють небесні зірки і людська душа. Душа, яка - що би там і хто не калякав - прекрасна. Миколина душа справді була такою.
Як і душа Юлі Лазаревської, яка пішла від нас місяць тому. Дуже хотіла вона зробити фільм про Миколу, і мене підключала до того. Не трапилось...
За тиждень, 15 грудня, збираємось у Синій залі Будинку кіно. 65 літ від дня смерті Олександра Довженка, героя останньої стрічки Лазаревської і Мандрича. 40 днів по смерті Юлі. Майже рік, як полишила цей світ Світлана Степаненко, продюсер фільму, засновник і багатолітній керівник студії "Кінематографіст". І 5 років, як ми без Миколи, людини із славного українського роду мандрівних філософів (тому й Мандрич).
Це неможливо - звикнути до смерті близьких тобі людей. Не будемо звикати - усі ці люди живі. Просто їх зараз немає поруч, тільки і всього. Хоча зіниці все одно пробиває зрадлива волога.