"Я ВИСІЯВ СНИ ІЗ ТВОЄЇ ВЕСНИ..."
07.11.2021
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Сьогодні - 85-та річниця від дня народження МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО (1936-2004), геніального Поета, талановитого кінорежисера (навчався у ВДІКу у самого Олександра Довженка), людини просто надзвичайної, у всіх його проявах...
Сьогодні назустріч Вінграновському одлітає душа письменниці Світлани Йовенко. Саме їй, 20-літній, Поет присвятив один із найвідоміших своїх віршів. Про те, як ізійдуть чарівні висіяні сни і зійдуть, проростуть, являть кохану у всьому космічному обширі. "Тебе вони являть і так і замруть". І буде так: "І ти біля мене, і птиці, і стебла...". Великі поети не словами пишуть, а магічними знаками, що пропікають небеса...
Вічна пам'ять Вам, Миколо Степановичу, вічна любов і вічна магія Поезії!
У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС..
Микола Вінграновський
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.
Дубовий мій костур, вечірня хода,
І ти біля мене, і птиці, і стебла,
В дорозі і небо над нами із тебе,
І море із тебе… дорога тверда.
1965