«ЩЕ КОЛИ Я БУВ МАЛЕНЬКИМ, МАМО, У ВАС І ЩАСЛИВИМ...» 10 вересня - 127 річниця від дня народження ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА (1894-1956)
10.09.2021
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Нижче фрагменти Довженкових листів до матері, Одарки Єрмолаївни, датовані 1944—1948 роками. Невелике пояснення. Наприкінці 1943-го, опісля звільнення Києва, Довженко забирає матір, Одарку Єрмолаївну, в Москву. Батько Петро Семенович Довженко помер 1942 р. під час німецької окупації. Кілька місяців мати жила на Довженковій квартирі, поруч із невісткою Юлією Солнцевою і тещою Довженка — Надією Павлівною. А ще ж була і хатня робітниця Мавра Афанасьєвна. Як це часто буває, за такого скупчення жіноцтва стосунки між ними не склалися, про що Довженко й пише в листах до матері — з непідробним народним гумором.
Зрештою Одарка Єрмолаївна повернулася до Києва і до самої смерті (24 жовтня 1948 року) жила разом із сім’єю своєї дочки Поліни Петрівни Дудко. У Довженкових листах згадуються як Поліна Петрівна — Паша, так і її чоловік Микола Омелянович Дудко та двоє їхніх синів — Сашко і Тарас.
Листи до матері та сестри почасти друкувалися, та тільки почасти. Планую опублікувати листи матері й родині невеликою книжкою. Коли б яке видавництво зголосилось...
У пропонованій публікації тексти подаються без орфографічних і літературних правок, за автографом. І тому «в Київі», «нізько» тощо.
Далі: