СМІЯЛАСЬ Й ГОЛОСИЛА СКРИПКА. І У ФУТЛЯР ХОВАЛАСЬ
19.06.2021
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
На вечорі у Будинку кіно з нагоди 80-ліття ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА
На вечорі виступали люди, які добре знали Миколайчука - по самому життю, по роботі… Михайло Іллєнко, скажімо, який починав свій шлях в кіно з фільму «Білий птах з чорною ознакою», Лариса Кадирова (на фото), яка прочитала знаменитий вірш Ліни Костенко «Незнятий кдр незіграної ролі» та поділилась своїми спогадами, Анатолій Мамонтов (на фото, художник, працював з Миколайчуком на семи фільмах), який з гумором оповів кілька смішних і трохи сумних історій, оператор Юрій Гармаш, розповів, з-поміж іншого, як Миколайчук досягав бажаної поведінки в кадрі від цапа Фабіана (є такий персонаж у «Вавилоні ХХ») за допомогою цигарок - простакуватої «Пріми» і дефіцитних у ті часи «Мальборо» (цап полюбив останні з усією пристрастю своєї душі; він їх жував, звичайно), Ярослав Ланчак, який працював другим режисером так само на «Вавилоні ХХ». По-справжньому веселими й дотепними були спогади багатолітнього редактора Довженкової кіностудії Катерини Шандибіної (на фото біля Мамонтова).
А актриса Ірма Вітовська, звісно, знайомою з Миколайчуком бути не могла, за віком. Одначе розповіла про ті враження від фільмів і ролей Миколайчукових, які спіткали її ще в дитинстві.
Присутніх привітав голова Буковинського земляцтва у Києві Валерій Цибух.
Особливим акцентом вечора стала музична тема. Як відомо, МИКОЛАЙЧУК прекрасно знав музику, передусім народну. Про це - актор і режисер Олександр Ігнатуша (на фото), який вразив публіку ще й своїм співом. Ну, а знаний музикант Кирило Стеценко (на фото зі скрипкою) розповів про те, як працював на «Вавилоні ХХ», як відмовився Миколайчук від оркестрової музики і як награвала скрипка у печальних епізодах стрічки (похорон матері братів Соколюків, до прикладу). А ще - про футляр від скрипки, який опиняється в руках сільського філософа Фабіана уже на початку картини, а потому трансформується у домовину Соколюкової матері (домовина у вигляді того самого футляру)… Цікаво було простежити за цією реставрацією авторського задуму Миколайчука…
