Лютневі спогади. Згадуємо кінодраматурга, письменника, викладача Богдана Жолдака
14.02.2021
Фото Сергія Марченка /НСКУ/
Народився 13 лютого 1948 р. в Києві в родині письменника О. І. Жолдака.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1972).
Був ведучим кількох телевізійних програм на УТ-1 та каналі «1 + 1» і щотижневої радіопередачі на першому каналі Національного радіо «Брехи — літературні зустрічі з Богданом Жолдаком»
https://www.radiosvoboda.org/a/news-pomer-bohdan-zholdak/29575453.html
Працював на кіностудії «Рось» при АТ "Компанія «Рось», викладав сценарну майстерність на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
https://www.youtube.com/watch?v=gMI9qmal4e4
Член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України й об'єднання «Кінопис».
http://avtura.com.ua/writer/52/
Фільмографія
Автор сценаріїв фільмів:
«Відьма» (1990), «Козаки йдуть!» (1991), «Іван та кобила» (1992), «Дорога на Січ» (1994) та ін.
https://www.youtube.com/watch?v=STluozX6NsY
https://www.facebook.com/watch/?v=1924741097602194
Olga Samolevska
https://www.facebook.com/olga.samolevska
Сьогодні ми могли би вітати нашого Богдана Жолдака і з 73-літтям, і з Днем радіо, бо саме радіо розхлюпувало по всій Україні його м'який і розумний гумор. БОГДАСЮ, красивий могутній вітязю, як же не вистачає Тебе!
Ще у тих чорно-білих роках ми cкладали іспити - на режисуру... Мама Єва годувала нас вареничками...
Куди нас привів час-Мойсей? Зовні - зовсім змінився пейзаж. І змінився пейзаж у душі. Вже доводиться гірко звикати, що без Тебе будні і свята, тусовки, з'їзди, секретаріати... Але Ти - все одно - і у сьогоденні, і у майбутньому. І у моєму - теж, бо Ти благословив мене на новий фільм; сценарій прочитав, не відкладаючи, й за дві години надіслав відповідь.
І тепер я буду продовжувати радитися з Тобою.
М'який голос Твій чула вся Україна, та й нині пам'ятає його.
Лишилося так багато недоробленого, недописаного, недомовленого Тобою! Ох, як же Ти не берігся...
Лишилися веселе Твоє побажання Києву - побудувати біля філармонії молодіжний культурний центр у вигляді писанки.
Спасибі за шляхетність, за добрий гумор, за Твої чудові книжки.
Будемо молитися за Царство Небесне, у якому разом мають бути і Богдан, і мама Єва, і доня Даринка...
Дай, Боже, душевої і сили і здоров'я Твоїй вірній дружині Ірині - витримати такі жахливі удари долі, й виростити внучок - майбутнє кольорової України.