ВІКТОР ОЛЕНДЕР НАРОДИВСЯ! СЬОГОДНІ...
20.08.2020
Найщиріші вітання, Вікторе!
Один із найвідоміших наших кінорежисерів неігрового кіно народився у 79-й раз. Хтось, можливо, вигукне "ого!". А я скажу так: до 100-літньої позначки ще плисти й плисти. Щоби побачити інший знак - 120-й... У який спосіб має бути та плавба? ВІКТОР ПЕТРОВИЧ віддає перевагу вільному стилю, у плавучому дитинстві ми називали той стиль "наввимашки". От, на фото можете побачити: справді наввимашки.
Експресивнішої людини серед кінематографістів я не знаю. Він вибухає просто у дві-три секунди, його ораторський стиль щороку вдосконалюється (кажу це без найменшої іронії). У часи Перебудови, коли нібито неочікувано постало Громадянське суспільство, вулканічний темперамент ОЛЕНДЕРА знайшов себе...
Скажімо, зібрання яке, в режимі напівсну. І тут ВІКТОР ПЕТРОВИЧ бере слово. І спробуй такому те слово не віддати. У роки, коли я був головою Спілки, він і зі мною воював не раз. Ну, не любить чомусь начальство. Мушу визнати: частіше мав рацію, аніж її не мав. Градус дискусій зашкалював. Спілка як громадська організація такими людьми й жива.
І кіно. ОЛЕНДЕР народився як режисер, як митець у лоні легендарної студії "Київнаукфільм". У 1960-80-ті вона була лідером світового (без найменшого перебільшення) наукового (чи науково-популярного) кіно. Там склався унікальний колектив, люди, що вірили в прогрес людства, у прогрес науки, моралі, у те, зрештою, що людина може здолати все. Уявлення і цінності, які нині значною мірою потоптані. Та ще не вечір.
Мої улюблені фільми режисера ВІКТОРА ОЛЕНДЕРА. Це передусім цикл стрічок про прибульців, про людей з особливими екстрасенсорними здібностями. "Вигнання бісів" (1991), скажімо, чи "Дев"ять років з екстрасенсами" (1989).
Це блискучий серіал "Фелікс Соболєв. Увірвана місія" (1897) - про свого вчителя в кіно і житті, просто зразковий байопік - інтелектуальний, бо мова не про "інтимні подробиці", а про світоглядну ментальність людини.
Це дилогія "Пасажири з минулого століття" та "На незайомому вокзалі" (2002), щемна картина, в центрі якої знаменитий режисер та кінооператор Ізраїль Гольдштейн.
Нарешті, ще один цикл фільмів "Костянтин Степанков. Спомини після життя" (2010-2016), удостоєний Державної премії імені О.Довженка. Своєрідний літопис українського кіно, який відкриває таку залюблену - в кіно і життя - душу сьогоднішнього ВІКТОРА ОЛЕНДЕРА.
Той літопис варто продовжувати...
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
https://www.facebook.com/sergiy.trymbach