16 квітня День народження заслуженої артистки Світлани КНЯЗЕВОЇ.
18.04.2020
Сьогоднішній мій день народження (16 квітня) припав на карантин. А минулі чотири роки, починаючи з 2015 року свої дні народження я святкувала на знімальному майданчику серіалу "Черговий лікар", де у мене була лінійна роль старшої медсестри Лариси Анатолієвни. І то було справжнє щастя! Бо якщо подивитися у моє минуле, то насправді я сформувалася як особистість і актриса під час створення п'яти художніх фільмів Леоніда Осики, починаючи з 1984 року( цього року ми поєднали з Леонідом свої долі), де я брала участь не лише як актриса, а ще й була поруч із видатним українським кінорежисером протягом усього знімального періоду( робота над сценарієм, вибір натури, знімальний період, монтаж фільму, перезапис, прем'єрні покази фільмів). І тому я шалено закохана у творчу магію, яка панує на знімальному майданчику і поза ним.
Після фільму "Подарунок на іменини"(1991 рік), де я зіграла роль Терористки, у нас народилися сини- близнюки Олексій та Богдан Осыка , які обрали професію "кінооператор"і таким чином продовжили кінематографічну династію. Я пишаюся нашими синами і тішуся, що ці неймовірно прекрасні дві душі увійшли у наше з Осикою щасливе сімейне і творче життя. На превеликий жаль після невиліковної хвороби, яка тривала сім років, Леонід Осика відійшов у інші Світи, коли синам виповнилося лише 10 рочків. Леоніда немає з нами вже 19 літ.
Згодом, через шість років потому до нашої творчої родини приєднався Анатолій Буртовий. Він талановитий художник, щира і легка у спілкуванні людина, справжній друг і коханий чоловік.
В цей мій день народження, а тим більше під час самоізоляції, виникає бажання зануритися у свою душу, осмислити свій життєвий шлях, а також подумати про призначення людини, про її зв'язок із Землею, із Всесвітом, із Творцем.
І стає зрозумілим, що все пережите мною, то є прекрасне мереживо, яке виплітав з моїх думок, емоцій, дій та мого щоденного вибору сам Творець. Є такий вислів: "Кожна жива душа у Всесвіті - то індивідуальний Фокус Бога".
Сьогодні я можу впевнено сказати, що мені подобається мереживо мого життя! Дякую за це і собі, і моїй чудовій родині, і друзям, усім людям, які так чи інакше пов'язані зі мною, дякую Планеті Земля, Всесвіту, Творцю Всього Сущого!!! Маю надію, що моє життя "далі буде"...