f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Ітигілов Олександр

(6.08.1944–25.06.1990).

Режисер, оператор, сценарист.

Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988).

Народився 6 серпня 1944 в селі Петропавловка Бурятської АРСР в родині службовців.

1967-го року закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії, у 1978 році – Вищі режисерські курси (майстерня Гліба Панфілова).

Працював на кіностудії «Білорусьфільм», в 1967–1969 роках — на Пермському телебаченні, в 1970–1990 роках — оператором і режисером Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка.

Був одружений на актрисі Ользі Матешко. Син – кінорежисер, актор, сценарист Олександр Ітигілов-молодший.

Помер 25 червня 1990 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Фільмографія:

Оператор

  • «Іду до тебе...» (1971, реж. М. Мащенко)
  • «Як гартувалась сталь» (1973, т/ф, 6 с., реж. М. Мащенко, Премія Ленінського комсомолу, 1974, Головний приз і Приз ЦК ЛКСМ Грузії VI Всесоюзного фестивалю телефільмів, Тбілісі, 1975, Приз телебачення НДР «Золота лаврова гілка», 1974)
  • «Каштанка» (1975, т/ф, реж. Р. Балаян)
  • «Театр невідомого актора» (1976, реж. М. Рашеєв)

Режисер-постановник

  • «Зустріч» (1980, к/м, альманах «Молодість №3», Головний приз МКФ короткометражних і документальних фільмів у Ліллі).
  • «Продається ведмежа шкура» (1980, т/ф, також автор сценарію та співоператор з Е. Тімліним)
  • «Побачення» (1982)
  • «Якщо можеш, пробач...» (1984)
  • «Звинувачується весілля» (1986)
  • «Смиренне кладовище» (1989)
  • «Це ми, Господи!...» (1990, за повістю К. Воробйова, т/ф, також співавтор сценарію з В. Залотухою і співоператор з С. Рябцем)