Лупій Ярослав
(2.06.1946)
Кінорежисер-постановник, сценарист, професор.
Заслужений діяч мистецтв України (1980).
Народний артист України (2004).
Лауреат Державної премії iм. М. Островського (1979).
Народився у с. Новокам’янка, Жовківського р-ну, Львівської обл.
У 1950 році разом з репресованими батьками був виселений на спецпоселення до п. Батурино, Томської обл. (Росія). Після реабілітації у 1956 році родина повернулася до України.
Закінчив кінорежисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого (майстерня А.Й.Войтецького).
З 1971 року – на Одеській кіностудії художніх фільмів, де зняв 12 художніх фільмів та повнометражний публіцистичний фільм «Люди з номерами». Є лауреатом, призером, дипломантом міжнародних та всесоюзних кінофестивалів у Празі, Торонто, Єревані, Таллінні, Душанбе, Москві та ін.
За час роботи на Одеській кіностудії обіймав посади художнього керівника об’єднання прокатних фільмів, директора кіностудії, художнього керівника та голови Правління творчого об’єднання «Благовість», неодноразово обирався головою Одеського відділення Національної Спілки кінематографістів України, був серед засновників і керівником кіностудії «Гал-фільм».
Нині професор Ярослав Лупій навчає режисерів на кафедрі дизайну і кіно-телемистецтва Міжнародного гуманітарного університету. Є автором численних публікацій. Проводить активну громадську роботу в якості секретаря Правління НСКУ та голови Правління Одеського відділення НСКУ, є членом Українського фонду культури.
Головна тема творчості – послідовне дослідження знакових подій української історії, проблем духовності та національної ідентичності.
Тема нового сценарію Ярослава Лупія «Перший званий» – прийняття християнства в Україні-Русі.
Фільмографія:
- «Любі мої» (1976),
- «Ми разом, мамо» (1977),
- «Хліб мого дитинства» (1978),
- «Багряні береги» (1979),
- «Сто радощів або Книга Великого Відкриття» (1981),
- «І знову все повториться…» (1983),
- «Данило князь Галицький» (1986),
- «Поза межами болю» (1990),
- «Люди з номерами» (1991),
- «Партитура на могильному камені» (1993),
- «Секретний ешелон» (1995),
- «Akeldama. На полі крові» (2000),
- «S.H. Секондхенд» (2005)