Кудін В’ячеслав
(19.02.1925)
Український кінознавець, кінокритик.
Доктор філософських наук (1963).
Професор (1965).
Заслужений працівник культури УРСР (1968).
Лауреат премії Спілки кінематографістів УРСР (1977).
Лауреат Республіканської премії в галузі літературно-художньої критики (1979).
Народився в с. Терлиця Черкаської області.
Закінчив літературний факультет Владивостокського державного педагогічного інституту (1949) та аспірантуру філософського факультету Київського університету імені Т.Г. Шевченка (1954).
1954 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання марксистсько-ленінської естетики в постановах ЦК КПРС про літературу і мистецтво».
1963 року отримав ступінь доктора філософських наук за працю «Естетика. Курс лекцій з основ марксистсько-ленінської естетики для студентів гуманітарних факультетів і педагогічних інститутів» (1962).
У 1954-1994 роках викладав у Київському університеті імені Т.Г. Шевченка на посадах старшого викладача, доцента кафедри діалектичного та історичного матеріалізму, завідувача кафедри етики, естетики та логіки, завідувача кафедри етики і естетики, завідувача кафедри теорії та методики комуністичного виховання, професора кафедри теорії соціалізму і політології, професора кафедри телебачення та радіомовлення.
У 1965-1968 роках був ректором Київського державного театрального інституту імені І.К. Карпенка-Карого.
Автор близько трьох десятків монографій та 500 наукових публікацій з питань естетики, теорії та історії кіно, історії культури та освіти. Окремі праці опубліковані англійською, німецькою, болгарською, словацькою та арабською мовами. Учасник міжнародних наукових конференцій (Словаччина, Болгарія, Греція, Кіпр, Італія, США, Швеція).
У монографіях «Питання соціалістичного реалізму» (1959), «Що таке мистецтво» (1960), «Соціалістичний реалізм» (1961), «Естетика» (1967), «Бесіди про естетику» (1969), «Естетика і творчість» (1973) та інших наукових працях піднімав питання, пов’язані з розвитком сучасного кіномистецтва.
Автор нарисів про кіно «Екран і життя» (1967), «Кіно Радянської України (1979), сценарію телефільму «Кіно України» (1967). Як кінознавець і кінокритик виступав у збірниках «Кіно і сучасність», «Мистецтво екрану», «Людина і кіно», «Сучасна кінопанорама» та інших, на сторінках журналів і газет.
Був секретарем Спілки кінематографістів УРСР, керував комісією з історії та теорії кіно.
Викладав у Братиславському університеті імені Я.А. Коменського, в університетах Великої Британії та США. Почесний професор Університету Беліджі, штат Мінесота.
Очолював Всеукраїнську громадську організацію сприяння розвитку та захисту духовної культури народу України «Прометей».
Академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття.
Нагороджений орденами і медалями.