f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Крупеннікова Катерина

(15.02.1940)

Актриса театру та кіно.

Заслужена артистка УРСР (1973).

Народилася в Ленінграді, Росія.

У 1942-1943 роках під час Другої світової війни була малолітним в'язнем концтабору «Саласпілс» (Латвія).

1964 року закінчила Театральне училище імені Б.В. Щукіна при Державному театрі імені Є.Б. Вахтангова у Москві.

У 1964-1966 роках працювала актрисою Московського театру Ленінського комсомолу.

Перша головна роль у кіно – Людмила Зайковська та її донька Марія у стрічці Миколи Мащенка «Хочу вірити».

З 1966 року Катерини Крупеннікова – актриса Київської кіностудії імені О.П. Довженка.

Нині мешкає у Лос-Анджелесі (США).

Фільмографія

  • «Коли козаки плачуть» (к/м, 1963)
  • «Страчені на світанку» (1964)
  • «Хочу вірити» (1965)
  • «У місто прийшла біда» (1966)
  • «Два роки над прірвою» (1966)
  • «Хто помре сьогодні» (к/м, 1967)
  • «Карантин (1968)
  • «Та сама ніч (1969)
  • «Мир хатам, війна палацам (1970)
  • «Родина Коцюбинських» (1970)
  • «Інспектор карного розшуку» (1971)
  • «Жодного дня без пригод» (1971)
  • «Ніна» (1971)
  • «Лаври» (1972)
  • «Тут нам жити» (1972)
  • «Випадкова адреса» (1972)
  • «Будні карного розшуку» (1973)
  • «Іду своїм курсом» (1974)
  • «Червоний півень плімутрок» (1975)
  • «Небо-земля-небо» (1975)
  • «Гармонія» (1977)
  • «Рідні» (1977)
  • «Народжена революцією» (9 і 10 серії, 1977)
  • «За все у відповіді» (1978)
  • «Забудьте слово "смерть"» (1979)
  • «Київські зустрічі» (новела «Останні дні літа») (1979)
  • «Козаки-розбійники» (1979)
  • «Шкура білого ведмедя» (1979)
  • «Якщо ворог не здається…» (1982)
  • «Житіє святих сестер» (1982)
  • «Прискорення» (1983)
  • «Ми звинувачуємо» (1985)
  • «Напередодні» (1985)
  • «За покликом серця» (1985)
  • «Бухта смерті» (1991)
  • «Імітатор» (1991)
  • «Гра всерйоз» (1992)
  • «Стамбульський транзит» (1993)
  • «Глухий кут (1998)