Цінності, що допоможуть створити соціальний оптимізм через кіно та серіали: особиста відповідальність та сім’я
27.07.2015
23 липня 2015 найбільші теле- і кіновиробники країни зібралися, щоб обговорити, які цінності сьогодні потрібно закладати у масовий глядацький продукт, що знімається в Україні, повідомляє #КіноКраїна.
Дискусія почалася з презентації кількох досліджень цінностей, притаманних та бажаних для сучасних українців. Спільні цінності об’єднують, мотивують і спрямовують суспільство, роблять його щасливішим, продуктивнішим і успішнішим. Але якими мають бути спільні цінності для сьогоднішніх українців? Особливо, зважаючи на оновлення суспільства, розпад старої «системи координат» соціальних суджень і потребу в новій «системі координат», що актуалізує ідентифікацію себе «українцем».
Результати дослідження ціннісних орієнтирів українців, здатних консолідувати, мотивувати і направити націю, презентувала керівник відділу зі зв’язків із громадськістю StarLightMedia Ольга Ваганова. За її словами, ці «маяки» можна розділити на три групи: солідарність, економічне процвітання та свобода і відповідальність. Дослідження було проведене у січні-березні 2015 групами StarLightMedia та FILM.UA.
Ольга Захарова, директор зі стратегічного маркетингу «Медіа Групи Україна» поділилася результатами власного дослідження групи про цінності українців: «Українці народжені, щоб жити, найбільша цінність нашої нації – жага життя. Це відрізняє українців від східної ідеології, яку розділяють, у тому числі, росіяни, і яка полягає у тому, щоб померти заради когось чи чогось. Українці вважать себе успішними, коли мають сім’ю і дітей». Якщо говорити про теми для екранного продукту, то українців надихають рідні історія, земля і природа, порозуміння між різними групами людей. Серед трендів сьогодення – теми АТО, вибір між обов'язком і переконанням, боротьба із корупцією і світле майбутнє.
Георгій Коваленко представив дослідження ініціативної групи «21 листопада» і виділив три такі цінності: справедливість, що втілюється в установці «закон один для всіх», чесній праці та достойній винагороді; гідність, яка конкретизується у тому, щоб шанувати і не принижувати інших; свобода, економічна, політична і громадянська. В цілому пан Коваленко зауважив: «Розмова з суспільством про цінності потребує розуміння і пояснення. Якщо ми говоримо про європейські цінності, чи про традиційні цінності українців, ми маємо розуміти, про що ми говоримо. Не треба боятися ставити перед собою просвітницьку мету. Але не забувати, що слово «просвіта» – від слова «світло». Тому наше кіно-око має бути світлим, добрим, позитивним, в тому числі і по відношенню до негараздів. Висвітлювати проблеми – це не тільки їх констатувати, але й намагатися зрозуміти причини та побачити вихід».
Публічна дискусія отримала назву «Створення соціального оптимізму». Як вважає її організатор – ініціативна група ?#КіноКраїна – це одна з важливих задач, у вирішенні якої здатна допомогти вітчизняна кіно- і телеіндустрія.
Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко процитував підручник із сценарної майстерності: «Справжнє життя можна подивитися на вулиці безкоштовно». На його думку, українські серіали не конче мають відтворювати реальне життя – негативу українцям зараз і так не бракує. «На жаль, у кінематографі часто вважають, що негативні емоції – це ознака належності до елітного кіно. Насправді, це соціальна хвороба – тягнути на екран найгірше, змагатися у цьому, щоб отримати «Золоту пальмову гілку». З іншого боку, якщо ми говоримо про культурну потребу, про те, яким має бути кіно, то треба відповідати також на дотичні питання: коли і як? Ми говоримо, спираючись на нинішні дослідження, але маємо думати на три роки вперед – саме за стільки це кіно потрапить на екрани. Окрім того, ми маємо використати кіно як інструмент самоідентифікації. Елементарна комедія створює «системні» жарти, які формують у тому числі національну ідентичність. Саме так працюють жарти, запозичені із радянського кіно – вони створюють певні міфи, архетипи та символи. Але їх мало. Для того, щоб було багато, потрібно багато різножанрового кіно, і комедій у тому числі. Я взагалі вважаю, що цей жанр набагато більше сприяє формуванню національній ідентифікації, ніж патетичне драматичне кіно».
За словами Тали Онищук, директора 12ТО телеканалу СТБ, глядач є на всі жанри, і всі потрібні. «Дійсно, справа не у жанрі, а у пошуку ідентифікації глядача із екранними образами». Але, говорячи про створення соціального оптимізму, важливо не перейти на суперечку про особисті глядацькі смаки.
Оксана Мельничук, експерт з питань культурної політики та культурних індустрій презентувала результати першого національного соціологічного дослідження, проведеного в 2012 році Центром соціологічних досліджень «Софія» за ініціативи та під керівництвом пані Мельничук і за участі Національного Інституту стратегічних досліджень. Результати цього дослідження показали, що національна ідентичність українців ґрунтується, скоріше, на громадянському патріотизмі, аніж має етнічні засади. На думку опитуваних, щоби вважатися українцем потрібно, найголовніше, «відчувати себе українцем», що свідчить про поширення більш сучасної моделі суспільства притаманної для європейської цивілізації, що є без сумніву позитивною звісткою для консолідації нації навколо ідеї інтеграції України у світовий простір. Водночас культурний простір України розколює, у першу чергу, різне сприйняття історичного минулого. І це також тема для масових кіно і серіалів. Інша особливість українців, на яку звернула увагу пані Мельничук – «короткий погляд» на власні життєві перспективи. «Більше половини опитаних планують своє життя не більше ніж на рік, або зовсім не будують планів на майбутнє, живуть сьогоднішнім днем, так відбивається на людях досвід переживання нестабільності». Показати майбутнє України у різних часових перспективах, як життєві проекти персонажів – це також те, що здатний зробити екранний наратив.
Ольга Пантелеймонова, директор Star Media, відзначає, що поруч із візуалізацією «казкової країни», кіно має доносити якості та цінності, які таку країну створюють. «Таке кіно потрібне і зрозуміле кожному соціуму, таке кіно не вмиратиме. Успішне суспільство і, як наслідок, сильна та розвинута країна, базуються на деяких речах. Перше – власність, культура. Друге – сімейні цінності, любов, діти. Третє – освіта, повага до знань, вчителів, науковців. І, нарешті, відповідальність. Сила людини, суспільства і, як наслідок, країни – в особистій відповідальності у ставленні до власного життя, власного побуту, розвитку, у взаємовідносинах, у професійній сфері, у відповідальності за свої думки, слова і дії. Суспільство з такими людьми зламати неможливо. Кіно може бути різноманітним, та воно має вчити, завжди примушувати думати! І тоді обов’язково буде знаходити свого глядача».
Соціальні психологи не раз показували, що система цінностей людини і суспільства напряму пов’язані з їхнім рівнем життя. Як то кажуть, «цінності мажуться на хліб».
Хоча, за словами керівника StarLight Films Максима Литвинова, на першому місці у закладанні соціальних цінностей знаходиться виховання у найближчому оточенні, найбільше – у сім’ї. А щодо кіно, додала продюсер Star Media Галина Балан-Тимкіна, то воно лише допомагає у вихованні. Звичайно, якісний наратив, особливо кіно і телевізійний – це унікальний «контейнер» для «непомітної» емоційної передачі ціннісних установок глядачам. Але, як зауважила Галина Балан-Тимкіна, важливо саме в сім'ї створювати культуру, в тому числі формувати в дітях розумного глядача. Відповідальність і обов'язок батьків – спрямовувати дитину до «розумного» контенту, корисного дитині і суспільству в цілому.
Питання про те, наскільки екранний продукт здатен взяти на себе функцію вихователя, було одним із провідних під час дискусії. Генеральний директор продакшн-компанії Front Cinema Тетяна Гнєдаш висловила таку думку: «Кіно і серіали – це форма колективної свідомості. Подібно до релігії, це – потужний інструмент впливу на громадську думку, настрої у суспільстві. Все залежить від того, в чиїх руках цей інструмент. Майстри художнього слова і кадру, безумовно, визначають якість продукту масового споживача. Але його кількість і, що головне, зміст завжди визначає замовник. Через це питання «створення соціального оптимізму» – це не тільки питання громадянського вибору творчих людей, це питання політичної волі і бізнес-інтересів тих людей, в руках яких влада і гроші. У нашому випадку, це держава і приватний бізнес. Цінність сьогоднішньої дискусії ще і у тому, що в ній беруть участь, окрім творців контенту, представники потенціальних замовників».
«Споживання, серед іншого і ТВ та кінопродукту, – це процес з обопільною відповідальністю. Про це також варто пам’ятати», – погоджується із Тетяною Гнєдаш Тала Онищук.
Резюмувати дискусію можна словами директора з PR та маркетингу кіногрупи FILM.UA Group Поліни Толмачової: «Створення масового продукту, що буде цікавим саме для українського глядача та відповідати його цінностям, є найважливішим завданням часу, тому що це допоможе розвиватися саме індустрії кіно і серіалів. Індустрія – це не просто національний продукт, а і такі речі, як робочі місця, податки, інвестиції, внесок в економіку і розвиток країни. Що означає сприяння формуванню соціального оптимізму, якого нам усім так зараз бракує».
Модерував розмову кінокритик, ведучий програми «Підпільна імперія» каналу «1+1» Андрій Алфьоров. Публічна дискусія «Створення соціального оптимізму. Які цінності потрібно закладати у фільми і серіали, що знімаються в Україні сьогодні» відбулася 23 липня, з 17:00 до 19:00, у Книгарні «Є».
Проект #КіноКраїна – ініціатива, що об'єднала найбільших українських теле- і кіновиробників навколо ідеї розвитку української галузі кіно- і серіального виробництва. Її учасники вже довели глядачу, що розуміють його і вміють знімати для нього. На презентації #КіноКраїни 9 липня 2015 року вони продемонстрували, що у них є досвід і бачення, як перетворити аудіо-візуальне виробництво в Україні на ефективну і прибуткову індустрію. «Наше кіно буде не тільки розважати, воно буде приносити користь національній спільноті й економіці». Учасники ініціативної групи #КіноКраїна: StarLightMedia (телеканали СТБ, ICTV, «Новий канал», М1, М2, QTV), Inter Media Group (телеканали «Інтер», НТН, «Мега», К1, К2, Zoom, «Піксель» і «Ентер-фільм»), «Медіа Група Україна» (телеканали «Україна», «НЛО TV», «Футбол 1», «Футбол 2», «Індіго ТВ» і низка регіональних телеканалів), кіностудії FILM.UA Group, Star Media, Pro TV і «Квартал 95».
Ілона Ставицька, #КіноКраїна, 27 липня 2015 року