Про спроби культурної революції...
10.05.2015
1 травня черговий ефір оновленої програми «Кіно з Яніною Соколовою» («5 канал») було присвячено «злидням нашої кіноосвіти», а саме – переважно матеріальним проблемам Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Подаємо фрагмент огляду телепрограм за 27 квітня – 3 травня 2015 року від Інни Долженкової, Media Sapiens в якому йдеться про випуск.
Незважаючи на відсутність В'ячеслава Кириленка в програмі про українську кіноосвіту, його «незлим тихим словом» таки згадали. Зауважу: «Кіно з Яніною Соколовою» на 5-му віднедавна цілковито переорієнтувалося на український сегмент кінематографа. І це може означати паростки такої собі культурної міні-революції, хай і в межах одного каналу.
Тема останнього випуску аж у двох частинах — про кричущі умови, в яких навчаються студенти Інституту кіномистецтв. Кадри з колишнього технічного цеху «Укркінохроніки», куди перевели колишній кінофакультет із території Києво-Печерської лаври, вражають. Поламана сантехніка, обдерті аудиторії, пробиті стіни й стеля, відсутність води, антисанітарія з усіма супутніми «прєлєстямі жізні» — все це може слугувати декораціями до фільму-антиутопії про якусь постапокаліптичну реальність. У крайньому разі вони нагадують улюблені українськими контрпропагандистами картинки з життя російської глибинки.
До розмови про це неподобство Яніна Соколова запросила двох чиновників — Олексія Безгіна, ректора КНУТКіТ, та Ростислава Карандєєва, заступника міністра культури. Того самого, який на початку тижня без краватки розмірковував про українську книжку на «Плюсах». Коли репортаж із Київського національного університету театру, кіно і телебачення побачила одна з гостей «не чиновників» Сніжана Єгорова, теж випускниця цього вишу, вона адресувала заступникові міністра запитання про освіту його патрона. Дізнавшись, що В'ячеслав Кириленко отримав свого часу диплом філософського факультету КНУ, акторка й телеведуча спрямувала праведний гнів на міністра через призначення позаштатним радником її чоловіка Антіна Мухарського. Мовляв, чого очікувати від міністра, який призначає радником людину, що не соромиться вживати матюки в своїй «творчості»? Як ілюстрацію глядачеві показали кадри з виступу Ореста Лютого, запікавши матюки.
Одне слово, яке їхало, таке й здибало, який радник — такий і міністр, а отже, як випливало зі слів Сніжани Єгорової, в усіх проблемах мистецьких вишів винен лише пан міністр, і ніхто більше. Наче проблеми кіноінституту почалися щойно його призначили, хоча це далеко не так. На чому наголошували обидва запрошені чиновники. Треба сказати, що в цій програмі вони грали звичні ролі, не ставлячи запитання, а відбиваючись від них. І це було набагато органічніше, аніж роль В'ячеслава Кириленка в «МінКульті».
Ректор КНУТКіТ Олексій Безгін почувався в своїй стихії відбріхувань і відписок так, що буквально мимохідь облив брудом ініціатора цієї програми про кіноосвіту, режисера об'єднання «Вавилон'13» Ларису Артюгіну, викладача цього ж вишу. Пан Безгін після її виходу в ефір скайпом, де пані Лариса висловила свої міркування про стан навчання майбутніх зірок українського кіно, звинуватив її в брехні. Хоча на власні очі бачив усе, що назнімали студенти в аудиторіях, коридорах та санвузлах альма матер.
Безумовно, катастрофа тут почалася давно, і заступник міністра культури на вимоги ведучої пообіцяти, що інтер'єри стараннями Мінкульту зміняться на краще буквально за місяць, спромігся лише на туманні перспективи. Приміром — внести правки до державного бюджету через невизначений термін. І це пролунало щиро і правдиво як на нашого чиновника, який ніколи й нічого не вирішує сам, без «вищестоящих».
А студентам, як порадила лауреат Каннського фестивалю Марина Врода, випускниця цього ж вишу, не треба чекати милості від держави, а брати справу в свої руки. Хоча б — вимагаючи від адміністрації дотримання їхніх прав. Але для початку варто ці права визначити й поставити керівництво перед фактом. Отож, на думку режисера, яка нині мешкає в Берліні, майбутнє студентів, як і українського кіно, не можна узалежнювати від держави.
Інна Долженкова, Media Sapiens, 7 травня 2015 року
Читайте також «Кіно з Яніною Соколовою» про «злидні нашої кіноосвіти»