f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Доповідь Миколи Княжицького на VI Пленумі НСКУ

13.03.2015

11 березня 2015 року у Будинку кіно відбувся VI Пленум НСКУ, в роботі якого взяли участь члени правління та контрольно-ревізійної комісії НСКУ, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, директори державних кіностудій, члени НСКУ та представники кіногалузі – продюсери, режисери, молоді кінематографісти.

На початку доповіді, присвяченої реформам сфери аудіовізуальних мистецтв, ініційованим Комітетом з питань культури і духовності, народний депутат Микола Княжицький пояснив, що законодавчі зміни обумовлено усвідомленням того, що достойного бюджетного фінансування кінематографії найближчим часом очікувати годі (в обговоренні пан Княжицький взагалі емоційно сказав, що державних грошей на кіно «не буде ніколи»).

Влада не усвідомлює соціально-культурної значущості національного кіно, попри те, що кінематографісти від минулого року активізували діяльність, щоб донести цю думку їй та суспільству, наголосив Микола Княжицький. Той факт, що за президентства Віктора Януковича у кінематограф стали вкладати кошти, не має вводити в оману, – це було не системним рішенням, а наслідком індивідуальної волі конкретних можновладців. А нині питання фінансування кіно значною мірою ігнорують, так само як це робили двадцять років до того. Відтак, виникла нагальна потреба знайти такі джерела фінансової підтримки кіно, що будуть незалежними від волі депутатів, які голосують бюджет, а потім – від волі чиновників Державного казначейства, які вирішують коли і в якому обсязі виділяти заплановані кошти.

Микола Княжицький зазначив, що необхідно також забезпечити протекцію українському кіно шляхом обмеження входу зарубіжного аудіовізуального продукту на ринок. Йдеться про встановлення перешкод на шляху російського кіно та серіалів, зокрема, їх заборону на телебаченні (відповідне рішення вже проголосоване Верховною Радою). На думку народного депутата, це мусить підштовхнути телеканали замовляти вітчизняний аудіовізуальний продукт.

Існує декілька джерел фінансування кінематографії, що потенційно здатні компенсувати відсутність бюджетних коштів. Спільно із Сергієм Тарутою Микола Княжицький розробив законопроект, яким запропоновано збільшити плату за прокатні посвідчення, спрямувавши ці кошти на підтримку вітчизняного кіно. За словами народного депутата, таким чином мали намір залучити кошти телеканалів, які транслюють російські фільми та серіали. Але з огляду на те, що невдовзі російське кіно опиниться під забороною, цей механізм буде неефективним і не принесе значних сум українському кіно.

Друге джерело фінансування кіно – це збір з доходів кінотеатрів, дистриб’юторів, телеканалів, операторів кабельних мереж і провайдерів Інтернет. Законопроект про запровадження такого збору розробили Міністерство культури і Держкіно, встановивши його ставку на рівні 3%. Проблема в тому, що в Україні дуже мало кінозалів, невеликий обсяг рекламного телеринку, а кабельні мережі та Інтернет-провайдери ретельно приховують інформацію про свої доходи, тож коштів, зібраних на підтримку українського кіно, не вистачатиме, підкреслив Микола Княжицький.

Третім джерелом фінансування кіно є доходи від державних лотерей – найперспективніший, на думку народного депутата, варіант. Запланований річний дохід від них – якщо вдасться подолати чинні непрозорі схеми в організації лотерейного бізнесу – становитиме 3-4 млрд. гривень. 40% цієї суми планується спрямувати на культуру, тож кіно мусить отримати близько 1 млрд. гривень. Позитивним аспектом використання на підтримку культури доходів від державних лотерей Микола Княжицький вважає також і те, що таких лотерей небагато, тож контролювати виконання ними своїх зобов’язань буде легше.

Далі народний депутат розповів про плани реформувати Держкіно. На першому етапі саме агентство буде розпорядником коштів, отриманих з нових джерел, а згодом його буде реорганізовано за польським зразком на Український кіноінститут, керівника якого призначатимуть за поданням кінематографістів.

Сказано було і про роботу над поширенням податкових пільг для кінематографії, яку Комітет з питань культури і духовності проводить спільно із Держкіно, плани перетворення Національної кіностудії імені Олександра Довженка та Одеської кіностудії на кінопарки (технопарки) – вільні економічні зони, озвучено намір перетворити Національний центр Олександра Довженка на потужний аудіовізуальний архів із відповідними повноваженнями і можливостями пропагувати вітчизняну аудіовізуальну спадщину, у тому числі завдяки сучасним інформаційним технологіям.

Микола Княжицький підтвердив відкритість Комітету з питань культури і духовності до ініціатив кінематографістів. Відповідаючи на запитання Романа Балаяна, як саме Спілка може допомогти у реформуванні кіногалузі, він закликав надавати пропозиції для покращення заявлених законопроектів, а також – підтримувати реформи публічно.

Власна інформація НСКУ