29 серпня на екрани українських кінотеатрів виходить «Іловайськ 2014»
31.08.2019
Дні летять з неймовірною швидкістю і в суєті буднів ми забуваємо найважливіше – наших захисників, що воювали і платили найвищу ціну за те, щоб ми мали можливість жити в мирі, працювати, любити…
І от уже минула п’ята річниця від Іловайської трагедії, коли російські збройні сили оточили наших військових, і коли ті виходили з оточення по домовленому коридору, накрили їх вогнем з градів. За цей злочин з боку Росії ніхто не відповів. Як не зрозумілою досі залишається і тодішня позиція найвищого командування ЗС України…
Рік тому трапилось повідомлення про початок роботи над ігровим фільмом «Іловайськ 2014». Воно заінтригувало. Насамперед тому, що там зазначалось: знімається фільм до п’ятиріччя подій в Іловайську. Тобто дуже серйозна робота мала здійснитися всього за рік, тоді як кіно в нас знімається роками, а буває, що кінематографісти так і не доходять до фінішу. Інтригувало також те, що такий фільм не значився у списках Держкіно. Отже, це мало бути незалежне кіно, незалежне від держави, здійснене на кошти волонтерів.
І от сьогодні, 29 серпня, він виходить в прокат – у багатьох гонорових кінотеатрах!
Кілька слів про фільм. Знятий він на документальній основі. Письменник і журналіст Михайло Бриних збирав спогади про ці події, допитувався про загиблих воїнів добровольчого батальйону «Донбас» (в Іловайську загинуло 59 вояків батальйону і фільм увічнив їхній подвиг). Головним промотором фільму став учасник подій, командир штурмової групи цього батальйону Тарас Костанчук («Бішут»). Він же став і головним героєм картини (хоча, якщо бути точним, головним є увесь батальйон). Його історія справді заслуговує на фільм – мало сказати, що в ній є висока драматургія, у ній концентруються найкращі якості наших бійців, які тоді, у перший рік війни, воювали з ворогом як глибоко переконані патріоти. У битві за Іловайськ він отримав поранення в голову і разом з іншим бійцем, «Квентіном», опинився у цілковитій ізоляції в окупованому Іловайську. Змушені переховуватись, вони забігають до квартири 90-річної Петрівни. Будь якої миті хтось може натрапити на них і здати «кадировцям» або місцевим терористам. Хто допоможе їм прорватись до своїх? Світ не без добрих людей, і господиня квартири, ця літня жінка, і її сусідка Світлана рятують їх, допомагають прорватись до своїх. Під чужими документами вже вирвавшись з окупованого міста, їх наздоганяють переслідувачі…
Що ж далі? Аби дізнатися (і не тільки заради цього), варто подивитися фільм на великому екрані. Всі події правдиві, без фальші й домислів. Участь у фільмі брали воїни. Актори ж перед зніманнями зустрілися з вояками у спеціальному тренувальному таборі й навчали один одного мистецтву перевтілення і правді життя. Серед акторів – Олег Драч, Анастасія Ренард, Руслан Сокольник, Сергій Дзялик, Олександр Мавріц, Євгеній Ламах, Федір Риков, Сергій Солопай, Марія Карпенко, Істан Розумний. «Бішута» зіграв Тарас Костанчук – це вдруге в історії українського кіно, коли реальна людина грає в ігровому фільмі саму себе. Першим був генерал-хорунжий Юрко Тютюнник у фільмі «ПКП» 1926 року.
Фільм має політичне значення – його треба показувати за кордоном, причому політикам і чиновниками високих рангів. Мірою правди в цьому фільмі не можна не захоплюватись. Знято його Іваном Тимченком та оператором Олександром Земляним на найвищому рівні кінематографічної культури. Вітаємо всіх творців фільму з переконливою перемогою!
Лариса Брюховецька
український кінокритик, кінознавець, головний редактор журналу «Кіно-Театр», член Правління Національної спілки кінематографістів України