«НІХТО КРАСУ НА ТАЛЄРЦІ КРОЇТИ НЕ БУДЕ..» або ТІНІ ПРЕКРАСНИХ ПРЕДКІВ-3
30.06.2024
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Це нам, гостям із Києва та Івано-Франківська, наспівала співанку ГАЛИНА МОКАН (на фото у зеленій сукні). Трапилось це минулої середи, в музеї кінофільму «Тіні забутих предків», у Верховині. Там, де й знімалася геніальна стрічка. Музей розміщується в хаті, де жив, під час зйомок, Сергій Параджанов. Хаті, що належала Євдокії та Петру Сорюкам…
Отакі співанки Параджанов напевно чув щодня. «Тіні…» - це не тільки пластика, це передусім звук. Всі пам’ятають (збереглось відео), як режисер виспівує «Вербовую дощечку». Готовий сюжет для фільму.
Вербовая дощечка, дощечка,Ходить по ній Насточка, Насточка,
На все поле леліє, леліє,Звідки милий приїде, приїде.
Звідки милий приїде, приїде.Щось Насточці привезе, привезе…
От, Галина Мокан свої переповідки чергує співанками. Неповторно, і як звучить кожне слово гуцульське!
«А мій милий, чорнобривий назад зачесавси.
Кажуть люди, що хобленій,
А він мені вдавси!
Кажуть люди, що хобленій,
Та най собі буде!
Ніхто красу на талєрці
Кроїти не буде!
І хіба не так? Ніхто не годен ту красу полєрувати і дурницями наздоганяти, ніц, ніхто! Запитую у Галини, що то є, «хобленій»? Ну, некрасивий…
Вже кілька днів ходжу із ніби вставленим у вухо мікрофоном, звідки линуть зачаровені словечки від Галини Мокан:
Дєкую ж за ваш прИхід, За ваші словечка,
Що від вас поприходили, як білі овечки…
Параджанов і вся фільмова група чули те упродовж місяців… Генії всотали від геніїв ту геніальну звукову ауру. Одне із див цього світу…
На фото: Галина Мокан, Іван Зеленчук виграє на сопілці (постановка фото Сергія Борденюка), хата-музей «Тіней…».
https://www.facebook.com/photo?fbid=26690932840505923&set=pcb.26690934867172387