f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Заява до членів НСКУ секретаря Правління Сергія Борденюка. Програмне бачення діяльності НСКУ кандидата на посаду Голови Спілки Сергія Борденюка

02.10.2023

Численні звернення членів Спілки та ситуація, що склалася напередодні чергового ІX з‘їзду НСКУ, свідчать про ризики не отримати результативне голосування за представленого кандидата.

Унаслідок залишається деструктивний нинішній стан справ у керівництві Спілки.

Це ставить під реальну загрозу легітимність та саме існування нашої Спілки з непоправними втратами, включно, з Будинком кіно. Разом з цим, беру до уваги пропозицію, зроблену мені колегами на професійних зборах операторів та багатьма іншими членами Спілки і приймаю рішення пропонувати свою кандидатуру на посаду Голови.

Шановні члени НСКУ!

Ми стоїмо перед надзвичайно важливою подією IX з’їздом НСКУ, який є керівним органом нашої Спілки. Особлива актуальність, що вперше в історії України з’їзд відбуватиметься в умовах війни. У будь-який момент може зазвучати сирена повітряної тривоги і ми всі разом змушені будемо реагувати на це. Дуже символічно – «що, ВСІ РАЗОМ».

Так, у цей, без перебільшення, історичний період вбачаю необхідність консолідації українських кінематографістів усіх професій та поколінь, аби вистояти перед воєнними, економічними, фізичними, моральними викликами, пов’язаними з російською агресією.

Злободенною є потреба внутрішні протиріччя та проблеми вирішувати конструктивно, нарешті, поставити загальні громадські інтереси вище власних, включно, з амбіційними, бізнесовими, приватними. Мусимо об’єднати наші зусилля, як зазначено в Статуті, для «творчої і громадської діяльності на демократичних засадах плюралізму, мистецьких позицій та свободи творчого самовиявлення» кожного.

Визначивши та досягаючи спільні цілі щодо удосконалення, переформатування, перезавантаження повсякденної діяльності Спілки, в сьогоднішніх умовах надважливо одночасно фокусуватись і на збереженні духовних та матеріальних цінностей нашої кіноспільноти. Тих надбань, до багаторічного напрацювання яких, долучилися цілі покоління кінематографістів, включно з нинішніми. Зберегти перевірені часом традиції та убезпечити від будь-яких можливих схем зазіхання на власність Спілки!

На базі цієї аксіоми маємо рухатись вперед, навіть за нинішніх перешкод та викликів, до поступового, але – розвитку, модернізації, покрокового інноваційно-технологічного осучаснення матеріальних виробничих засобів, а, головне, підходів, стилю, мотиваційного наповнення щоденного функціонування Спілки.

НСКУ має сформувати нагальні сенси, обстоювати активну громадянську та державницьку позицію, доносити її до аудиторій. Вкрай необхідно підвищувати авторитет Спілки, статус професії кінематографіста у суспільстві.

Необхідно ініціювати зібрання Голів творчих спілок України з публічним обговоренням проблематики у сфері культури та відповідні консолідовані дії.

Комунікувати та координувати зусилля з Українською кіноакадемією з метою підтримки та розвитку сучасного українського кінематографа. Конструктивно впливати на діяльність місцевих та центральних органів влади, перш за все, Держкіно, щодо стану та процесу розвитку екранних мистецтв.

Зокрема, бути послідовними та принциповими у питаннях організації та проведення творчих конкурсів, прозорості й відкритої звітності розподілу відповідних бюджетних асигнувань, оновлення експертного складу Ради з державної підтримки кінематографії на законних конкурсних засадах.

Ніколи, навіть за радянських часів стосунки Спілки з Держкіно не були зручними. Сьогодні необхідно змінити фокус зусиль з особистісних взаємин у русло прагматичних галузевих вимог, дотримання норм законодавства, чіткого виконання своїх функцій органом влади під неослабним моніторингом з боку наймасовішої кіноспільноти України.

Моніторинг відповідності кадрової політики у керівництві галузі є на порядку денному діяльності Спілки. Пильна увага зберігатиметься до функціонування державних кіностудій, захисту від можливості незаконних дій щодо Національного центру Олександра Довженка. Необхідно брати фахову участь у сприянні розробки та впровадження законотворчих ініціатив через взаємодію з відповідними парламентськими комісіями та комітетами.

Нарешті, розпочати займатися комплексним питанням щодо земельного податку. Кінцева благородна ціль – законно оформити належну земельну площу під Будинком кіно з правом довічного користування через внесення у Земельний кодекс позиції - “національні творчі спілки“ з відповідними податковими преференціями, як це зроблено, наприклад, щодо релігійних організацій.

В умовах тотального дефіциту фінансування, окрім боротьби за державну фінансову підтримку кіноспілки, маємо наразі налагоджувати системну структуровану фандрайзингову роботу. Це залучення грантів, як іноземних так і вітчизняних: через фонди, дипломатичні та міжнародні інституції, благодійні і приватні організації.

Без сумніву, необхідно модернізувати наш Будинок кіно. Перш за все, кінотеатральні зали, комплекс усієї будівлі із поступовим впровадженням сучасних технологічних енергозберігаючих систем.

Необхідно опрацювати цільові благодійні програми, що діють по відновленню інфраструктури в період війни, та, особливо – післявоєнний. Така модернізація посприяє й спілчанським надходженням.

Залучити до роботи з питань оренди площ Будинку кіно відповідного фахівця. Орендна діяльність має відбуватися не кулуарно, а відкрито для контролю й звітності. Набирає обертів та популярності робота кафе та ресторану Будинку кіно, які стали своєрідним хабом комунікації молоді та й не тільки. Проте, вся діяльність структури має бути неодмінно законною, з чіткими, юридично зазначеними орендними умовами, з дотриманням санітарних, протипожежних норм. Бажано, щоб і з дизайнерської точки зору у закладі була відповідність кіноконтексту.

Постійна комунікація та робота центрального офісу з осередками та кінокомісіями в областях України. Пропоную вважати, що корінь слова осеред-ок похідний не від «серед», а співзвучний до - «серце». Ну як Одесу можна назвати регіоном, якщо там зародилася наша 10 муза. Або Харків, де народився Йосип Тимченко, що випередив братів Люм’єр. Чернівці з кіноцентром Івана Миколайчука, що знаходяться до центру Європи набагато ближче, аніж столиця.

Необхідно, піднімаючи авторитет НСКУ, впливати на місцеві органи влади та сприяти залученню ними, скажімо, програм Європейського банку реконструкції та розвитку, які сьогодні активно направлені на відновлення та осучаснення саме місцевої інфраструктури.

Маю на увазі наповнення технологічним обладнанням існуючих кінотеатральних центрів та в перспективі будівництва нових. Взаємини з відділеннями й кінокомісіями можна оживити, проявляючи ініціативу з центру щодо фінансової підтримки діяльності наших структурних підрозділів відповідними місцевими органами влади.

Головна робота – творча у Спілці має відновити колишній рівень активності: кінофестивальні заходи, тематичні перегляди, творчі вечори, дискусійні клуби, майстер-класи, воркшопи, круглі столи, конференції, та нетворкінг. Це об’ємний змістоутворюючий напрямок нашої діяльності. Ефективним для професійного зростання та можливостей спілчан став би фаховий моніторинг та висвітлення цілого комплексу творчих процесів на різноманітних зарубіжних та вітчизняних фестивалях. Необхідно напрацювати інформаційно-комунікаційні ресурси для взаємин НСКУ з Європейськими та світовими кіноструктурами, що сприятимуть і міжнародній копродукційній діяльності з нашими кінематографістами.

Будинок кіно має магнетизувати своєю аурою, контекстом, а, бажано, і формою кіномолодь. Так як і для нас колись, він має стати для нинішнього молодого покоління, рідною творчою домівкою, креативною обітницею. Це сформоване відчуття теж стане запорукою безпечного майбутнього для нашого БК. Соціальна програма у ці важкі для спілчан часи має відродитися. Необхідно проводити консультації та шукати шляхи реалізації через відповідні державні та місцеві структури, що займаються соцзахистом, українські профспілки, волонтерські організації.

Актуальним бачиться й творча волонтерська діяльність членів Спілки з виступами та концертами у госпіталях, перед військовими, глядацькими аудиторіями, як це, наприклад, невтомно робить членкиня НСКУ, легенда українського кінематографу – Ада Роговцева. Неодмінно повинен бути зв’язок з нашими колегами, що захищають країну на фронті.

Обороноздатність країни починається з освітянської лави. Сприяння набуттю сучасної кіноосвіти в Україні – одна з найактуальніших задач з огляду на ситуацію, коли вкрай необхідно втримати молодь в галузі, в професії та й в країні.

Налагодити співпрацю з профільними ВУЗами, що готують фахівців у галузі кіно. Всебічно сприяти залученню студентів, майбутніх кінематографістів до участі в проведенні творчих заходів НСКУ, демонстрації та обговоренні учбових і дипломних робіт, майстер-класів тощо. Як викладач та художній керівник курсу маю тут наповнене бачення. Необхідним напрямком є робота з юридичних питань та правового захисту членів НСКУ із штатним спеціалістом у структурі Спілки.

Вітатиметься можливість узгоджувати свою діяльність з ВГО Сінема. Проведення новообраною Ревізійною комісією аналізу фінансової діяльності за попередній період та регулярний контроль і звітність щодо відповідної роботи нового складу.

Сергій Борденюк

секретар Правління НСКУ

член Правління Української кіноакадемії

член Європейської гільдії операторів IMAGO