f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

НАШІ МЕРТВІ ВИБРАЛИ ЙОГО, ДЖЕЙМСА МЕЙСА

27.11.2022

Sergiy Trymbach

НСКУ, Українська кіноакадемія

Джеймс Мейс (1952, Маскогі, Оклахома, США - 2004, Київ) - історик, публіцист, дослідник Голодомору в Україні. Це він запропонував запалювати свічки в день пам’яті жертв Голодомору. Це він упорядкував звіт Комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-33 років. З 1993 року жив і працював у Києві. Професор Києво-Могилянської академії, системно висвітлював процеси історії в газеті «День», де він знайшов прихисток і підтримку. Підтримку, якої йому загалом не вистачало - ні в США, ні в Україні. Україні, яка його - таким є прикре враження - не дуже-то пам’ятає.

А в Гамериці… «Після роботи в Комісії (Конгресу США - С.Т.) в мене,- згадував сам Мейс,- виник дуже серйозний конфлікт із американськими слов'яністами, які фактично публічно звинуватили мене в тому, що я захищаю колаборантів і фашистів. Більше того, не лише російська, а й навіть така широко розвинена американська демократія багато в чому закінчується там, де починається українське питання. Мої спроби влаштуватися у вузи Сполучених Штатів на постійну роботу закінчувались невдачею — прямо мені говорили, що я не підходжу за віком, а неофіційно — що я вибрав не ту тему, не ту націю, не той народ…».

А от українці, що полягли в голодоморний страшний рік, вибрали саме Мейса. То ж не випадково, що одна із книг Джеймса, видана уже по його смерті (у 52 роки!, міг би ще жити й жити), називється «Ваші мертві вибрали мене…; [упоряд.: Н. Дзюбенко-Мейс, Н. Тисячна]; за заг. ред. Л. Івшиної. — Київ: Українська прес-група, 2008. Мабуть, настав час її перевидати. І не тільки її.

Титульна фраза відтворює відомий пасаж з одного із текстів Мейса: "Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. І так само, як не можна займатися історією голокосту і не стати хоч би напів’євреєм, так само не можна займатися історією дослідження голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем. Я втратив над цією роботою забагато років, щоб Україна не стала більшою частиною мого життя. Зрештою, словами Мартіна Лютера, тут я стою, бо інакше не можу".

В Україні вже 14 літ існує премія імені Джеймса Мейса, упроваджена за ініціативи редакції газети «День», Лариси Івшиної. Маю честь бути одним із лауреатів. Днями відбулася церемонія вручення премії цьогорічному лауреату, одеському журналісту і публіцисту Олександру Прилипку. Цілком заслужено, на мій погляд. Вітаю лауреата, чиї тексти, до речі, можна читати на шпальтах ФБ. Сил, здоров’я, натхнення на многії ще і премногії літа!

На фото: Джеймс Мейс

https://www.facebook.com/sergiy.trymbach