f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

“Це неправда, що ми помрем!…” ДМИТРОВІ ПАВЛИЧКУ - 92

28.09.2021

Sergiy Trymbach

НСКУ, Українська кіноакадемія

У 1968-м, коли я почав навчатися на філологічному, чи не першою подією для нас, студентів, став "ГРАНОСЛОВ" Дмитра Павличка.

Присвячений Максимові Рильському...

Безсмертя виростає не з могили,

Воно встає з колиски до вікна —

В житті його велика таїна.

Благослови свої життєві сили,

Щоб так, як він, свою верстати путь,

А помирати можна вже як-будь.

Дивовижні вірші, дивовижна сила слова, в якому вибухова емоція сплетена з глибиною інтелектуального пориву ввись. На жаль, ПАВЛИЧКО недовго працював (як сценарист) в кіно - лишень два фільми, але такі, що лишились в історії кіно: "Сон" Володимира Денисенка (з Іваном Миколайчуком у ролі молодого Тараса Шевченка) і "Захар Беркут" Леоніда Осики, за однойменним твором Івана Франка.

https://www.youtube.com/watch?v=QEV01Ax3FPQ

92 роки, але ПАВЛИЧКО працює, та ще й як! Хто не читав - дуже раджу вже кількатомні Павличкові "СПОГАДИ". Довженко, Бажан, Рильський, Малишко... - зі сторінок книг постають люди, які творили і творять Україну. Це переважно мемуарні есе, які можна рекомендувати просто як зразок жанру...

https://www.youtube.com/watch?v=7KVE5S4YuBI

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ДОРОГИЙ ДМИТРЕ ВАСИЛЬОВИЧУ!

І ось ще один Павличків вірш:

Це неправда, що ми помрем!

Ти – земля, а я – твій сівач.

Плуг іде – під його тягарем

Ти возрадуйся і не плач.

 

Сокруши свою душу тверду

Пестотливою зливою втіх.

Я ж і сам, як зернина, впаду

Поміж скибами гонів твоїх.

 

Ми небес глибину збагнем,

Вище зір піднесем колоски.

Ми пшениці незгасним вогнем

Пролітатимем крізь віки.

https://www.youtube.com/watch?v=uLqvMt0r6wY

https://www.youtube.com/watch?v=AQkx79u41mQ