f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Вересневі спогади. Згадуємо кіноактора Семена СВАШЕНКА

17.09.2021

Стелла Кломінська 

НСКУ, кінознавиця, редакторка, хронологиня

Семен Андрійович Свашенко (13 вересня 1904, с. Деркачі (тепер Дергачі) Харківської області — 23 листопада 1969, Москва) — український актор театру і кіно школи Л. Курбаса і О. Довженка.

Молодший брат письменника Петра Лісового.

Народився на Харківщині.

Учився в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка в класі Л. Курбаса (1922–1924), згодом у театрі-студії «Березіль» (1924–1928), на сцені якого почав акторську діяльність.

З 1924 Свашенко знімався на Одеській кінофабриці ВУФКУ (з 1929 — Україн-фільм) у фільмах: Л. Курбаса (Прапорщик — «Арсенальці», 1925), О. Довженка (Тиміш — «Звенигора», 1928 і «Арсенал», 1929; Василь — «Земля», 1930), І. Кавалерідзе (Солдат — «Перекоп», 1930; Куркуль — «Штурмові ночі», 1931), Б. Тягна (Марко Гуща — «Фата Морґана», 1931) та ін.; в 1940 на Київській кКіностудії (Федір — «Кубанці»)., У 1945 — 56 С. — актор Театру-студії кіноактора. З 1957 працює на кіностудії «Мосфільм»; тут знімався у фільмах «Тихий Дон» (1957), «Балада про солдата» (1959), «Війна й мир» (1960) та ін.

Звенигора (1927)

https://www.youtube.com/watch?v=EhC1VYhaYGo

https://www.facebook.com/klominska

Характерна для акторської гри Свашенка мімічна економія, яка контрастує з живою й багато нюансованою грою очей, помітна в усіх його роботах.

Лише в 1929 році Семен Свашенко знімається у чотирьох фільмах: «У заметах», «Дві жінки», «Новими шляхами» та «Експонат з паноптикуму». Останній – режисера Георгія Стабового був одним яскравим прикладом українського психологічного німого кіно, а Свашенко виконав у ньому свою другу головну роль.

Арсенал 1928 г.

https://www.youtube.com/watch?v=iIq0UDHvqic

1930 року Семен Свашенко знімається в двох найвизначніших фільмах українського авангардного кіно – «Землі» Олександра Довженка та «Перекопі» Івана Кавалерідзе. Роль Свашенка в «Землі», на відміну від попередніх ролей у Довженкових фільмах, наскрізно просякнута вітальністю, а епізод з танцем його героя і досі вважається одним із найліричніших епізодів світового кінематографу.

Земля

https://www.youtube.com/watch?v=tWWWnbSmbm0

Наступні кінороботи Свашенка в українському кіно – у фільмах «Людина з містечка» (1930), «Фата Моргана» та «Штурмові ночі» (обидва – 1931 року) – другорядні. 1933 року, ймовірно рятуючись від репресій, він переїздить до Москви, й відтоді знімається тільки на російських кіностудіях (крім фільму «Сторінки минулого» 1957 року, знятого на Одеській кіностудії).

Визначні стрічки за участю Свашенка довоєнного періоду – романтична комедія «Біля самого синього моря» (1935) Бориса Барнета, «Дохунда» (1936) Льва Кулєшова. У повоєнних фільмах йому дістаються  епізодичні ролі, серед яких ролі Гаранджі в «Тихому Доні» (1957–1958) Сєрґєя Ґєрасімова та старого солдата у «Війні та мирі» (1965) Сєрґєя Бондарчука. Від 1945 року працює в Театрі-студії кіноактора в Москві, з 1957 – в акторській студії «Мосфільму».

Source: https://vufku.org/names/semen-svashenko