ПАМ’ЯТІ АРТИСТА
07.06.2020
Oleksandr Davydenko з Анною Лев
Невблаганно збігає безжальний час. Вже п’ять років минуло відтоді, як пішов у засвіти Анатолій Барчук. Кіно, театр, радіо, телебачення – у цих стихіях він, щедро обдарований Творцем, почувався природно і комфортно. Мені пощастило працювати з Анатолієм над двома ігровими та кількома неігровими фільмами. З ним було легко. Маючи здорове почуття гумору, він надзвичайно серйозно й відповідально ставився до будь-якої роботи: чи то невеличка за обсягом кінороль, чи то позакадровий голос у фільмі – дикторський текст, авторський коментар, вірші…
І у творчості, і в житті він терпіти не міг анінайменшої фальші, намагаючись – і це йому вдавалося! – рухатися прямо, не збиваючись на манівці. Його мистецькі здобутки цілком заслужено і справедливо відзначено найвищим у державі почесним званням. Та якби мене попросили одним словом схарактеризувати Актора, я б сказав, не вагаючись: «Він був СПРАВЖНІМ». По-справжньому любив свою родину, свою професію, свою землю. По-справжньому ненавидів тих, кого вважав ворогами. Такі люди, як Анатолій Трохимович Барчук, – на вагу золота. Вони завжди і всюди в дефіциті. Купить диплом ВУЗа на сайте diplom.guru настоящий, с проводкой по базе с изготовлением за 3 дня и доставкой по всей Украине.
Спочивай з миром, друже! Світла тобі пам’ять!