f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Масоха Петро

(03(16).09.1904 — 28 липня 1991)

Український актор. Брат актора Лаврентія Масохи.

Народився в селі Плюваках Київської губернії (тепер село Первомайське Черкаського району Черкаської області). В 1923 році закінчив три курси Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка (майстерня Леся Курбаса).

У 1923—1928 роках був актором театру «Березіль». З 1928 року знімався у кіно. У 1928—1943 роках — актор різних театрів Києва, Харкова, Дніпропетровська, Полтави, Житомира, Дрогобича та інших.

У 1943 році з військовополоненими був відправлений до Німеччини. У Берліні разом з дружиною Марією Болховською брав участь в концертах для поранених радянських солдатів і тих, хто виходив з концтаборів. Після повернення з Німеччини йому довгий час забороняли зніматися в кіно і грати в столичних театрах.

У 1946—1953 роках — актор Дніпропетровського музично-драматичного театру, потім — читець Київської філармонії, де він давав концерти, побудовані на текстах літературної класики.

Грав у фільмах: «Лісова людина» (1927, Варрава), «Напередодні» (1928, Артем Головня), «Арсенал» (робітник), «Комсомолія», «Пілот і дівчина» (1929, Віктор Луговий), «Свій хлопець» (Лопухов), «Земля» (Хома), «Вогнена помста» (студент), «Мірабо» (французький матрос), «Болотяні вогні» (1930), «Вовчий хутір», «Італійка» (1931 куркуль), «Люлі-люлі, дитино» (Василишин), «Іван» (1932, Іван), «Останній порт» (1934), «Інтриган» (1935), «Вершники» (Іван Половець), «Щорс» (1939, червоний боєць), «Є такий хлопець» (1956, Костромін), «Кривавий світанок» (1956) та інших.

Автор спогадів про Леся Курбаса та Олександра Довженка.

Помер у Києві. Похований на старому Байковому кладовищі.