f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Кавалерідзе Іван

(01 (13).04.1887 — 03.12.1978)

Eкраїнський скульпторкінорежисердраматург, сценарист, художник кіно.

Народився на Ладанському хуторі (нині Роменський районСумська область) в селянській сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе) — сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині 19 століття привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення Кавказької війни.

Дитинство Івана Кавалерідзе минуло в селі Талалаївці Полтавської губернії (нині село Сильченкове Талалаївського району Чернігівської області).

1899 — закінчив початкову земську школу.

Більш за все йому подобалося ліпити з глини фігурки людей і тварин. Такі дивні розваги привернули увагу його дядька — художника й археолога Сергія Аркадійовича Мазаракі (представника відомого роду Мазаракі), що закінчив свого часу Петербурзьку академію мистецтв і працював хранителем скіфського відділу в Київському археологічному музеї. Він забрав хлопчика до Києва, де Іван навчався у гімназії Вальтера.

1907–1909 — навчався у Київському художньому училищі.

1909–1910 — навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І.Гінцбурга.

1910–1911 — удосконалював художню майстерність у приватній студії Наума Аронсона (Париж), відтак повернувся до Києва, щоби взяти участь у конкурсі на найкращий проект пам'ятника княгині Ользі.

У лютому 1915 року був мобілізований до російської армії й направлений для проходження служби у 119-й запасний батальйон, дислокований у В'ятці, а в квітні 1915 року його перевели до школи прапорщиків у Петергоф (біля Петербургу), згодом — до 3-го Зведеного гвардійського запасного батальйону вЦарському Селі, що стояв на варті біля покоїв останнього російського імператора Миколи II у лютому 1917 року.

Жовтневий переворот І. П. Кавалерідзе зустрів у Ромнах, де наприкінці жовтня 1918 створив пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Працюючи у відділі народної освіти у Ромнах, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером Роменського пересувного робітничо-селянського театру (1925–1930), організував Товариство охорони пам'яток старовини тощо.

1941 року протягом Другої світової війни кінорежисер і скульптор Іван Кавалерідзе керував відділом культури Київської міської управи.

По закінченні війни, коли радянська влада цькувала митця за перебування під німецькою окупацією, а Київська кіностудіявиселила його зі службової квартири, майстра прихистила театральна актриса Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.

Діяльність у кіно розпочав 1911 року. Працював художником, сценаристом і режисером на Одеській (1928–1933) і Київській (1934–1941) кіностудіях.

Із 1957 по 1962 — режисер-постановник на Київській кіностудії ім. О. Довженка.

Неодноразово за свою творчість був звинувачений у «націоналістичному ухилі».

Як кінорежисер поставив фільми «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936), Наталка Полтавка (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Григорій Сковорода» (1958), «Повія» (1961; за твором Панаса Мирного).

Помер у Києві 3 грудня 1978 року. Похований на Байковому цвинтарі.

Фільмографія:

Художник:

Працював художником у кінофірмі «Тіман і Рейнгардт» (1911–1915), де створив портретний грим до стрічки «Уход великого старца» й оформив кінокартини:

  • «Ключі щастя»
  • «Розтрощена ваза»
  • «Ноктюрн Шопена»
  • «Как хороши, как свежи были розы»
  • «Анна Каренина»
  • «Війна і мир»
  • «Бранд»
  • «Крейцерова соната»
  • «Весна»
  • «Сильна, мов смерть»
  • «Гнів Діоніса»
  • «Енвер паша — зрадник Туреччини» та ін.

Режисер:

Як режисер поставив (переважно за власними сценаріями) на Одеській (1928–1933) і Київській (1934–1941, 1957–1962) кіностудіях художні фільм:

  • «Злива» (1928, також художник фільму)
  • «Перекоп» (1930)
  • «Штурмові ночі» (1931)
  • «Коліївщина» (1933)
  • «Прометей» (1936)
  • «Наталка Полтавка» (1936)
  • «Запорожець за Дунаєм» (1937)
  • «Стожари» (1939)
  • «Григорій Сковорода» (1959)
  • «Повія» (1961)

Художній керівник трьох випусків «Українські пісні на екрані» (1936).

Сценарист:

  • «Марія Іванівна»
  • «Тарас Бульба»
  • «Фарфор»
  • «Київська Русь»