f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Череватенко Леонід

(31.10.1938–9.05.2014)

Кінокритик, кіносценарист, поет, перекладач, мистецтвознавець.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Народився у Дніпропетровську.

Закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка (1966) та Вищі сценарні курси при Держкіно СРСР (Москва, 1970).

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років працював заступником головного редактора журналу «Новини кіноекрана».

У першій половині 1990-х років працював у Державному департаменті кінематографії Міністерства культури України, зокрема, його керівником.

Автор сценаріїв ігрових фільмів, поставлених на Київській кіностудії ім. О. Довженка:

  • «Прощання» (к/м, 1970, реж. В’ячеслав Криштофович);
  • «Помилка» (1970);
  • «Лицар Вася» (к/м, 1974, реж. Володимир Попков);
  • «Канал» (1975, реж. Володимир Бортко);
  • «Скляне щастя» (к/м, 1980, реж. Ярослав Ланчак);
  • «Оддавали Катрю» (к/м, 1980, реж. Петро Марусик);
  • «Дорога на Січ» (1995, у співавт., реж. Сергій Омельчук);
  • альманах «Хай Бог розсудить їх…» («Закон», 2008, реж. Віталій Потрух, «Хай Бог розсудить їх…», 2009, реж. Євген Хворостянко, «Гайдамака», 2011, реж. Роман Синчук).

Автор сценаріїв документальних стрічок, зокрема:

  • «Юрій Коцюбинський» (1965);
  • «Ваш Леонід Первомайський» (1983);
  • кінотрилогії режисера Аркадія Микульського «Я камінь з Божої пращі», що об’єднує кінокартини «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця» (2000), «Незнаний воїн» (2000);
  • «Сергій Бондарчук. Батьківщина» (2004, реж. Теймураз Золоєв).

Автор сценарію та режисер документального фільму «Євген Деслав. Фантастична мандрівка» (2008).

Автор численних статей про кіно, зокрема у збірниках «Сергій Параджанов. Злет. Трагедія. Вічність» (1995), «100 фільмів українського кіно» (1996).

Видав збірки поезій «Скіфський степ» (1980), «Відкритий звук» (1982), «Хронологія побутова» (2003), «Закляте залізо» (2012).

Перекладач європейської поезії.

Упорядкував книгу-альбом «Михайло Грицюк» (1996)

Упорядкував, прокоментував і видав твори Євгена Плужника («Поезії», «Змова у Києві»), Дмитра Паламарчука («Подзвіння»), Мойсея Фішбейна («Апокриф»), Жозе-Марії Ередіа («Трофеї»), Юрія Липи («Нотатник», «Козаки в Московії», «Бій за українську літературу»), Олега Ольжича («Незнаному Воякові»), Івана Багряного («Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою»), Миколи Лукаша («Шпигачки»).

Удостоєний Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2002) як сценарист за документальну кінотрилогію «Я камінь з Божої пращі».

Лауреат премії Спілки кінематографістів СРСР (1988) за статтю «А корабель стоїть…», опубліковану в журналі «Новини кіноекрана», Республіканської премії ім. Олександра Білецького в галузі літературно-художньої критики (1994), Міжнародної премії ім. Володимира Винниченка (1994), Літературної премії ім. Івана Багряного (1996), Мистецької премії «Київ» ім. Євгена Плужника (2001), Премії ім. Володимира Даля (2004), а також премії «Українська книжка року» за збірку поезій «Закляте залізо» (2013).

Помер 9 травня 2014 року.