Мирослав Скорик: музика забутих предків
11.07.2020
Лариса Брюховецька
1963 року на Київській кіностудії ім. О. Довженка почалася робота над фільмом «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським. Про те, як працювали, залишив спогади кінооператор фільму Юрій Іллєнко, другий режисер В. Луговський. Сьогодні кожне свідчення, кожен спогад надзвичайно цінні. Серед тих, хто творив цей шедевр, – і композитор, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Мирослав Скорик.
Батьки Мирослава Скорика не були професійними музикантами: батько – історик, трохи грав на скрипці, мама – на фортепіано. Вони обоє закінчили університет у Відні. По війні Мирослав жив із батьками на засланні в Сибіру й тільки в 1955 році повернувся до Львова, а батьки ще пізніше – 1956-го чи 1957-го, тож вони на той час не мали роботи. Юнак 1955 року вступив у Львівську консерваторію, а після закінчення поїхав до Москви, вступив до аспірантури, яку закінчив у 63-му. Потім повернувся до Львова.
Далі: