f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини

Від 29 серпня у PinchukArtCentre – фільмова програма від Центру Довженка HALF-LIFE

18.08.2017

З 29 серпня до кінця вересня 2017 року PinchukArtCentre та Національний центр Олександра Довженка запрошують на фільмову програму HALF-LIFE.

Серія кінопоказів є своєрідним «колажем», навіяним творами виставки «Батьківщина в огні», що окреслюють зону соціального та економічного переходу в українському суспільстві початку 1990-х.

Фільми розповідають про нову сексуальність, мілітаризацію суспільства, культ сили, ринкову економіку, осмислення сталінської та тоталітарної спадщини, нашестя екстрасенсів та магів-цілителів. Усі ці дивовижні процеси стали симптомами формування нових символічних систем, які мали описати нову фізичну та метафізичну реальність після Чорнобиля.

Станіслав Мензелевський, куратор програми, керівник науково-програмного відділу Національного Центру Олександра Довженка, зазначає: «HALF-LIFE – це цикл унікальних фільмів, що стали спонтанною екранізацією кризи традиційної радянської культури. Після перебудови кінематограф намагається, здебільшого наосліп шукати нові, подеколи наївні, способи говорити про незвичні теми і образи, а кінематографісти оперативно реагують на сексуальну революцію та екстрасенсів, рекет і ринок, Чорнобиль і сталінізм. У той же час, доволі ліберальний культурний клімат дозволяє експериментувати з темами, які ще на початку 1980-х перебували під суровою забороною».

Виставка «Батьківщина в огні», що представлена в рамках Дослідницької платформи, пропонує один із поглядів на історію українського суспільства 1990-х років, розказану крізь призму обраних творів із колекції PinchukArtCentre. Назва виставки «Батьківщина в огні» є алюзією на кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». Вогонь в контексті експозиції стає метафорою небезпеки, травми, конфлікту, що вже були відчутними у суспільстві 1990-х та знаходять своє відображення у загальній соціальній нестабільності, економічній кризі, жахливих умовах виробництва тощо.

PinchukArtCentre проводить фільмові програми у партнерстві з особистостями та організаціями, які розвивають кіно та кінокритику в Україні. Кожна зі співпраць триває протягом певного періоду – від одного до кількох місяців, має свою назву та концепцію. Покази відбуваються декілька разів на місяць о 19:00 на 6-му поверсі арт-центру, у залі Відеолаунж.

Календар подій:

Вівторок, 29 серпня 2017 року, 19:00

Показ фільму «Ідеальна пара» (1992) 

«Ідеальна пара» – типовий фільм ранніх 1990-х та показова робота режисера Алєксандра Полиннікова, – мабуть, найбільш активного автора українського еротичного кіно 1990-х. Еротична складова вписана тут у комедійний контекст, а безтурботність усього, що відбувається на екрані повністю контрастує з «шаленими» 1990-ми. Комедійна стрічка, знята за мотивами оповідань валлійського письменника Роальда Дала («Чарлі і шоколадна фабрика», «Незрівнянний містер Фокс», «Ґремліни»), подарувала спраглим радянським глядачам чи не першу історію про табуйований світ свінгерів. Одну з головних ролей в фільмі зіграла секс-символ постперебудовного кінематографу Ана Самохіна.

Вхід безкоштовний. Реєстрація обов’язкова.  

Вівторок, 5 вересня 2017 року, 19:00

Показ короткометражних фільмів «Чорнобиль. Хліб на розломі», «Ланцюгова реакція», «Невиданий альбом», «Поруч з мирним атомом», «Смертельна хмара Чорнобиля»

«Чорнобиль. Хліб на розломі», 1986

Фільм присвячений участі військових у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він демонструє не тільки героїзм бійців на «передовій», безпосередньо в зоні аварії, але й зусилля солдатів, які працювали «в тилу».

«Ланцюгова реакція», 1978

Фільм про життя «юного атомограда» Прип’яті одразу після старту експлуатації першого енергоблока ЧАЕС у грудні 1977 року. Стрічка є тріумфальним підсумком пройденого шляху від початку будівництва станції до її пуску.

«Невиданий альбом», 1991

Фільм про фотографа-ентузіаста Ігоря Костіна починається в його власній квартирі, де він, у метелику й картатому піджаку, дає інтерв’ю своїм друзям-документалістам. Як і вони, Костін практично відразу після аварії почав знімати в Чорнобильській зоні. Уже за дві години після аварії він фотографував реактор із гелікоптера, ліквідаторів. Численні паралелі з Другою світовою війною (дорога в Чорнобиль – фронтова дорога, ліквідатори – герої війни) підкреслюються піснею Володимира Висоцького, що стала лейтмотивом стрічки.

«Поруч з мирним атомом», 1984

Відштовхуючись від цитати з Жюль Верна «Вода – вугілля майбутнього», фільм досліджує перспективи використання водню в якості палива на транспорті та в промисловості. За неповні два роки до аварії на Чорнобильській АЕС романтичний голос диктора в фільмі розмірковує про проект чистої та безкінечної атомно-водневої енергії. Стрічка цікава не лише як приклад освітньої продукції свого часу, але і кількома хронікальними кадрами Києва 1980-х.

«Смертельна хмара Чорнобиля», 1992

Особливістю «Смертельної хмари Чорнобиля» серед інших чорнобильських фільмів є те, що стрічка розглядає не політичні чи есхатологічні аспекти катастрофи, а звертається до глобальних екологічних наслідків. Фільм розказує як десятки послідовників руху хіпі зі Швеції, Франції, Японії та інших країн одразу після бойкоту атомного полігону в Неваді приїхали до Чорнобильської станції. Іноземну молодь зустрічають місцеві бабусі-«самосельці», які за старою звичкою торгують при дорозі грибами. Розфарбувавши тіла, екскурсанти направляються до четвертого реактора розігрувати антиатомний перформанс.

Вхід безкоштовний. Реєстрація обов’язкова.  

Вівторок, 12 вересня 2017 року, 19:00

Показ фільму «Ламбада для хілерів» (1991) 

Документальний фільм, знятий в рамках авторського циклу Віктора Олендера «Дев'ять років з екстрасенсами», не тільки зафіксував колективне захоплення паранормальними явищами в другій половині 1980-х – початку 1990-х, але й став одним із яскравих зразків так званого «паракінематографу». Під звуки «ламбади», танцювального хіта 1990-х років, глядачі занурюються в атмосферу пізньої «перебудови», коли масовим явищем стали різноманітні форми цілительства, а культовими зірками телевізійної терапії – Кашпіровскій та Чумак.

Вхід безкоштовний. Реєстрація обов’язкова.  

Вівторок, 19 вересня 2017 року, 19:00

Показ фільму «Фанат» (1989) 

«Фанат» – культовий художній фільм режисера Володимира Феоктистова, про пересічного хлопця Єгора Ларіна на прізвисько «Малюк» – фаната карате, сповненого світлих планів на майбутнє. Однак, взявши участь у пограбуванні, він якимось дивом потрапляє не до в’язниці, а до армії. Звідти повертається жорстокий звір, боєць, безжальний навіть до друзів. Тепер його життя – рекет і підпільні бої без правил.

Вхід безкоштовний. Реєстрація обов’язкова.  

Вівторок, 26 вересня 2017 року, 19:00

Показ фільму «Серп і молот» (1994) 

Дія фільму відбувається в 1930-ті роки. Сталін схвалює проведення експерименту зі зміни статі. Так Євдокія Кузнєцова стає Євдокимом Кузнєцовим. Герой стає знаменитим метробудівцем, депутатом, гордістю країни. Але одного разу в його життя вторгається любов. Це випробування виявляється найскладнішим в його долі.

Вхід безкоштовний. Реєстрація обов’язкова.  

Станіслав Мензелевський співзасновник та член редакційної колегії видавничого дому «Медуза». Від листопада 2011 року працює в Національному центрі Олександра Довженка – державному кіноархіві, – де в якості керівника науково-програмного відділу він досліджує німе та звукове радянське кіно, пише статті на теми кіно та культури, організує кінопокази та ретроспективи (у 2015 виступав куратором ретроспективи українського авангарду у кіноцентрі Arsenal, Берлін). Співавтор фільму «Атомоград. Монтаж утопії» (2016).

Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) – державний кіноархів, що зберігає понад 5000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. Є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. 

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики, Довженко-Центр сьогодні – одна з найдинамічніших культурних інституцій України з широким міжнародним представництвом у кіногалузі. Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.

У 2015 році розпочалася ревіталізація індустріальних будівель Центру, їх перетворення на відкритий публічний простір. Центр ставить за мету створення на своїй території міждисциплінарного культурного середовища, розвиток арт-кластеру, що об’єднує низку громадських ініціатив в сфері сучасного мистецтва – театру, музики, книговидання тощо. 

Місія Довженко-Центру полягає в розробці нових поглядів на конвенційну історію кіно та історію як таку, дослідженні трансформації національної пам’яті, рефлексії художніх та історичних процесів засобами кіно.

Офіційна інформація

Будинок кіно На його чотирьох поверхах розташувалися три кінозали: червоний, синій, білий

Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно – ідеальні місця для проведення банкетів, фуршетів, приймань.

Київ, Будинок кіно, оренда офісних приміщень.