f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ЩОДО ПРОВАЛУ КОНКУРСУ НА ПОСАДУ ГОЛОВИ ДЕРЖКІНО

03.12.2019

Українські кіноорганізації звернулись до Прем'єр-міністра України з відкритим листом щодо провалу конкурсу на посаду Голову Держкіно.

Прем’єр-міністру України 

Гончаруку Олексію Валерійовичу

Копія

 

Міністру культури України



Бородянському Володимиру Володимировичу

Копія

 

Голові Національного агентства України 
з питань державної
служби

 

Стародубцеву
Олександу
Євгенійовичу

від

Українська кіноакадемія
Асоціація української кіноіндустрії
Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні - дивись українське»
Громадська організація творче об'єднання Вавилон 13
Громадська організація “Сучасне Українське Кіно”
Адвокатське об’єднання Axon Partners


Шановний пане Прем’єр-міністре,  

Процедура призначення Голови Держкіно потребує вашої, на жаль, негайної уваги.  

Вже протягом трьох місяців робота Держкіно зупинена, бо попередній Голова пан Іллєнко пішов у відставку, а конкурс на призначення нового Голови зірвався через порушення закону.  

Оскільки ситуація набула публічного розголосу в Україні та за її межами, ми вирішили звернутись до вас саме із відкритим листом. 

З підстав, які ми зазначаємо нижче, відновлення довіри до конкурсу в рамках наявної нормативної бази є неможливим. Ми також не бачимо можливості для проведення повторного конкурсу у тій ситуації, яка склалась. 

Однак ми бачимо можливість її вирішення за вашої безпосередньої участі у такий спосіб: 

  • Звільнити із  Комісії з питань вищого корпусу державної служби політично заангажованого пана Корнієнка.
  • Кабінет Міністрів України має всі повноваження прийняти рішення про повторне проведення співбесіди, або 
  • Оперативно внести зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби і запровадження права Комісії з питань вищого корпусу державної служби провести співбесіду повторно, за скаргою одного із кандидатів. 
  • Обидва варіанти передбачають необхідність скасування повторно оголошеного конкурсу на голову Держкіно.  

Сподіваємось на Вашу мудру і виважену реакцію на цей лист. Нижче ми максимально коротко описали фактичні обставини і дозволили собі зробити їхню юридичну кваліфікацію. 

ЯК УСЕ СТАЛОСЯ 

  • 19 серпня 2019 року голова Державного агентства України з питань кіно пан Іллєнко подав заяву про відставку.
  • 29 вересня своїм розпорядженням № 893-р Кабінет Міністрів України оголосив конкурс на зайняття посади голови Держкіно.
  • До кандидатів ставились більш-менш стандартні вимоги, серед яких знання іноземної мови, стресостійкість, вміння керувати людьми і проектами, та знання законодавства про кінематографію. Повний перелік вимог є додатком до вказаного розпорядження КМУ.
  • До участі у конкурсі було допущено вісім осіб, серед яких Юлія Львівна Сінькевич. Повний перелік допущених до конкурсу осіб розміщений на сайті НАДС.
  • До одного з останніх етапів конкурсу - співбесіди - комісія допустила лише Юлію Сінькевич.
  • 21 листопада 2019 року відбулася співбесіда, за результатами якої Юлія Сінькевич отримала непрохідний бал (0,5 за одним з критеріїв) і, таким чином, у конкурсі не залишилось жодного кандидата.
  • 27 листопада Кабінет Міністрів України оголосив новий конкурс (на момент підготовки цього листа нам відомо про це лише із прес-конференції пана Бородянського). 

Непроходження співбесіди стало результатом одночасного порушення шести із десяти передбачених Порядком принципів проведення конкурсу: (1) законності (2) довіри суспільства (3) узгодженості застосування методів відбору (4) прозорості (5) ефективного і справедливого процесу відбору та (6) політичної неупередженості.

(1) НЕЗАКОННІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ СПІВБЕСІДИ 

Діяльність комісії з питань вищого корпусу державної служби регулюється нормативними актами різних рівнів: (а) Законом України “Про державну службу” (б) Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби і (в) Положенням про Комісію з питань вищого корпусу державної служби.  

Поточна редакція закону і Порядку передбачають, що засідання конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.  

Однак до вересня 2019 року і закон, і Порядок передбачали інший кворум: 2/3 від загальної кількості членів комісії.  

Після внесення згаданих змін про кворум у закон, КМУ вніс відповідні зміни до Порядку, але не вніс зміни до Положення про комісію.   

Закон про державну службу (ст 16)

Порядок (п. 17)

Положення про комісію

Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше половини від загального складу Комісії.

Засідання конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.

Засідання Комісії вважається правоможним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії.

 Отже, Положення явно суперечить Порядку і Закону. 

Проте це не означає, що Закон і Положення мають вищу юридичну силу, оскільки закон, яким до Закону про державну службу було внесено зміни про кворум, містить таке положення (дослівно): 

“До приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону”. 

При цьому відповідно до п.2 частини 5 Перехідних положень вказаного закону про внесення змін КМУ мав: 

“у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом”. 

Отже, Положення про комісію в частині кворуму прямо суперечить Закону, хоч є, за ієрархією нормативно-правових актів, вищим нормативним актом щодо Порядку проведення конкурсу.  

Таким чином нормативні акти, що регулюють проведення конкурсу, є неузгодженими та призводять до правової невизначеності, що, на наш погляд, суттєво вплинуло на результати співбесіди.  

Це порушення, можливо, вам може здатися не суттєвим, але у сукупності з іншими порушеннями принципів воно є істотним і таким, що прямо вказує на незаконність зняття з конкурсу єдиної кандидатки, яка дійшла до цього етапу конкурсу, - Юлії Сінькевич. 

(2) ВІДСУТНІСТЬ ДОВІРИ СУСПІЛЬСТВА 

Довіра суспільства до конкурсів на зайняття посад державної служби формується шляхом створення постійних і зрозумілих умов конкурсу і порядку відбору.  

Під час проведення цього конкурсу: (а) двічі змінювався Порядок, (б) сім разів змінювався склад комісії, в результаті чого (в) під час проведення співбесіди не було кворуму. 

 (а) Постійна зміна порядку проведення конкурсу 

Ми вважаємо, що проблема, із якою ми зіткнулися під час конкурсу на голову Держкіно, має системний характер для всіх конкурсів на державну службу. 

Звертаємо Вашу увагу на те, що Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби змінюється щомісяця, а інколи навіть двічі на місяць:  

  • № 457 від 04.07.2017
  • № 648 від 18.08.2017
  • № 694 від 06.09.2017
  • № 815 від 25.10.2017
  • № 1056 від 20.12.2017
  • № 374 від 10.05.2018
  • № 434 від 23.05.2018
  • № 462 від 05.06.2019
  • № 728 від 14.08.2019
  • № 844 від 25.09.2019 - редакція, яка діяла в момент оголошення конкурсу на голову Держкіно 
  • № 888 від 28.10.2019
  • № 903 від 03.11.2019 - редакція, яка діяла на момент проведення співбесіди.  

Як ви бачите, поки тривав конкурс на посаду голови Держкіно, тобто з 29 вересня до 21 листопада 2019 року, цей Порядок змінювався двічі. 

Кожна із редакцій порядку змінює особливості, які можуть ввести кандидата і суспільство в оману: кворум, порядок участі членів комісії у засіданнях, порядок оприлюднення результатів, порядок оскарження результатів конкурсу.  

Часті зміни до Порядку, а також неузгодженість законодавства, яку ми описували вище, не лише порушують засади проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, а й суперечать принципу правової визначеності, що є складовою верховенства права.

 Звертаємо увагу, що Конституція України передбачає: 

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. 

Європейська комісія “За демократію через право” (Венеційська комісія) на основі практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) визначає, зокрема, такі елементи принципу правової визначеності: 

  • передбачуваність;
  • стабільність та узгодженість законодавства;
  • принцип законних очікувань суб’єкта права; 

Нагадуємо, що практика ЄСПЛ визнається джерелом права в Україні. Діяльність КМУ, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повинна ґрунтуватися на принципі верховенства права. Додатково Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають обов’язок забезпечувати систематичний контроль за додержанням адміністративної практики, що відповідає практиці ЄСПЛ. При проведенні конкурсу на посаду Голови Держкіно цих обов’язків виконано не було.

 У підсумку постійні зміни у законодавстві, а також його внутрішня неузгодженість призвели до порушення прав Юлії Сінькевич, гарантованих Конституцією та законодавством України. 

(б) Постійна зміна складу комісії 

Після оголошення конкурсу і до моменту проведення співбесіди склад комісії змінювався шість разів: 

  1. 12 жовтня Ващенка Костянтина Олександровича та Коліушка Ігоря Борисовича вивели зі складу комісії.
  2. 20 жовтня до складу комісії ввели пана Корнієнка Олександра Сергійовича.
  3. 28 жовтня КМУ затвердив новий склад комісії у складі 5 осіб: Бугай Ольга Вікторівна, Козловська Наталія Анатоліївна, Корнієнко Олександр Сергійович, Котляревська Світлана Сергіївна і Купрій Володимир Олександрович.
  4. 06 листопада до складу комісії ввели пана Кабузенка Ігоря Володимировича замість пані Козловської Наталії Анатоліївни.
  5. 15 листопада замість пана Купрія до складу комісії ввели Голову Національного агентства з питань державної служби - пана Стародубцева Олександра Євгенійовича, і нарешті
  6. 20 листопада, тобто за один день до співбесіди, грубо порушивши принцип правової визначеності, КМУ збільшив склад комісії з 5 до 7 осіб, ввівши туди Сороку Сергія Вікторовича — представника від громадських об’єднань та Студенецьку Альону Олексіївну — представника від закладів вищої освіти. 

(в) Кворум

 За кілька днів до оголошення конкурсу Порядок передбачав, що комісія правоможна приймати рішення, якщо під час засідання присутні більше 2/3 її складу. На той час у складі комісії було 5 осіб, тобто кворум складав 4 особи.

Порядок у редакції від 26 вересня вже передбачав для кворуму замість 2/3 членів комісії - просту більшість. Тобто, для кворуму було достатньо 3 осіб. За день до проведення співбесіди кворум збільшився до 4 осіб, оскільки склад комісії було збільшено від 5 до 7 членів.  

Можливо, кворум у 3 особи є виправданим, коли комісія складається із 5 осіб, але для комісії з 7 осіб формування кворуму більшістю створює проблему суб’єктивного підходу в оцінюванні кандидата на посаду, який межує з “упередженістю”. І нижче ми пояснимо, чому вважаємо дії одного членів комісії явно упередженим.  

Порядком передбачено, що кожен із членів комісії виставляє всього три можливі оцінки: 0 (компетентність яких не відповідає вимозі), 1 (компетентність мінімально відповідає вимозі) і 2 (компетентність повністю відповідає вимозі). 

При цьому пунктом 53 Порядку передбачено дослівно наступне: 

“Кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог, [...] вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу”.

 

Нагадуємо, що за день до проведення співбесіди кількісний склад комісії вже складав 7 осіб, а на співбесіді були присутні лише 4 члени комісії.

 За таких обставин, якщо лише двоє членів комісії ставлять оцінку 0, особа отримує непрохідний середній бал 0,5. 

Саме це і трапилось із Юлією Сінькевич: у законодавстві вчасно зменшили вимоги щодо кворуму, а двоє з чотирьох присутніх членів комісії поставили їй незадовільну оцінку. 

(3) НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ МЕТОДІВ ВІДБОРУ 

Завданням комісії в даному конкурсі згідно Порядку було визначення під час співбесіди відповідності кандидата шести переліченим нижче компетенціям:  

  1. Управління змінами
  2. Лідерство
  3. Комунікація та взаємодія
  4. Досягнення результатів
  5. Стресостійкість та
  6. Управління ефективністю та розвиток людських ресурсів. 

Ці компетенції не мають абсолютних і загальноприйнятих критеріїв. Ми припускаємо, що члени комісії мають напрацювати і узгодити між собою методики оцінювання кандидатів.  

Проте кількісний і персональний склад комісії змінювався шість разів протягом двох місяців, поки тривав конкурс. Сумнівно, що за таких умов можливо напрацювати будь-які сталі методики оцінювання кандидатів. 

Ось які оцінки отримала Юлія Сінькевич за результатами співбесіди: 

Управління ефективністю та розвиток людських ресурсів

 Єдина компетенція, за якою Юлія Сінькевич отримала непрохідний бал, є “Управління ефективністю та розвиток людських ресурсів”. Відповідно до переліку вимог до голови Держкіно, ця компетенція має дві складові: (а) вміння управляти людськими ресурсами і (б) вміння управляти проектами. 

Ми вдячні Кабінету міністрів України за те, що співбесіди із кандидатами на державну службу тепер транслюються онлайн, і ми можемо оцінити глибину занурення членів комісії у кожну із перелічених вище шести компетенцій. 

Ми просимо вас переглянути відеозапис співбесіди із Юлією Сінькевич у частині саме цієї компетенції -- “Управління людськими ресурсами”: 

3:25 Олександр Стародубцев: 

Як ви будете людей мотивувати, чому вони будуть робити те, що вам важливо?” 

Юлії Сінькевич: 

Я багато кого знаю із Держкіно, ми постійно стикаємось у роботі. Люди у цій галузі працюють вже досить давно, мотивувати їх можна, звісно, тим, що ця галузь зараз розвивається, є дуже цікавою і творчою. Щодо фінансової мотивації, то звісно хотілося б, щоб їхні зарплати теж зростали відповідно до їхніх професійних якостей”.

4:13 Олександр Стародубцев

Дивіться, це ж просто держслужба, ну і очевидно, що у вас є якісь амбіції, плани, бажання. Але це ваші амбіції, чому вони мають реалізовуватися це із їхніми малими зарплатами?”.  

Юлія Сінькевич:

“Це не мої амбіції, розвиток культури є пріоритетним напрямком розвитку держави, тому це вже достатня мотивація. І власне я думаю, що для них це є можливістю змінити щось у кіноіндустрії. Це висока мета, проте вона реалістична, і я думаю що це достатня мотивація”. 

5:00 Олександр Стародубцев:

“А що саме є метою?” 

Юлія Сінькевич:

“Я маю на увазі підвищити кількість переглядів українських фільмів, і якість цих фільмів, для того, щоб імідж України через кінематографію був також привабливим”.  

5:19

Інший член комісії

Скажіть, ви орієнтуєтеся, яка штатна чисельність Держкіно?”. 

Юлія Сінькевич:

Наскільки мені відомо, це десь близько сорока осіб”. 

Вона ж:

“Близько сорока осіб? Просто от стосовно мотивації Олександра питання було. У вас не було досвіду державної служби, а тут є така особливість як сталий колектив. Ви маєте їх мотивувати заново. І до того було багато осіб, які намагалися їх мотивувати чимось. Дійсно, заробітна плата службовців хоча і зростає останнім часом, все ще не є конкурентоспроможною. Все ж таки, якщо повертатися до того, як ви будете мотивувати, от конкретні механізми? Тому що ми розраховуємо, що ви прийдете в цей колектив, частина із них є вже мотивованими певним чином, чи є у вас механізми, які ви принесете?”. 

Юлія Сінькевич:

“Я думаю досить чітко розказати свій план дій, як я це бачу, також почути від них, які реалії в цій структурі. І таким чином власне зрозуміти, що таким чином є для них основною мотивацією. З цього я і хочу почати, якщо стану головою Держкіно. Реалізація цих проектів і професійне зростання, я думаю, що це от власне мій план”. 

 Це всі питання щодо компетенції. Далі члени комісії ставили питання про лідерство.  

На нашу думку, відповіді Юлії є структурованими і логічними. Проблема надзвичайно низьких зарплат у державних органах має одне правильне вирішення, яке, на жаль, перебуватиме поза межами компетенції голови Держкіно. Ми маємо на увазі підвищення заробітних плат чиновників до конкурентного рівня. А от що голова Держкіно може зробити, то це знайти нефінансові способи мотивації людей, про що Юлія Сінькевич і сказала комісії кілька разів. 

Можливо її відповіді і є занадто банальними, але вони точно не заслуговують на оцінку 0 від будь-кого на основі лише цієї трихвилинної розмови.

 (4) НЕПРОЗОРІСТЬ  

Порядок не передбачає необхідності обґрунтування оцінок, які ставлять члени комісії. Напевно, це має сенс з огляду на необхідність швидко закрити вакансії на державну службу. 

Проте така спрощена процедура має і зворотній бік: будь-який член комісії має можливість поставити необґрунтовану оцінку. Як ми вказували вище, члени комісії змінювались доволі часто, тож малоймовірно, що у них є єдині критерії виставлення оцінок. 

Таким чином, відсутні будь-які механізми оцінити об’єктивність членів комісії у виставленні оцінок. Ба більше, протоколи, які публікує НАДС не містять імен членів комісії, а тому неможливо встановити, хто саме із членів комісії поставив непрохідні оцінки, і неможливо встановити, хто саме і чому виставив кандидатці нулі за кожну із шести компетенцій: 

(5) НЕЕФЕКТИВНИЙ ПРОЦЕС ВІДБОРУ  

Ми не намагаємося розкритикувати весь процес відбору кандидатів на державну службу, бо ми бачимо успішні приклади переходу людей із бізнесу до Міністерства Юстиції, ДПС та Митної служби. 

Проте у цьому випадку людина із кіноіндустрії з абсолютно непрозорих підстав та з порушеннями законодавства не пройшла конкурс, хоча і НАДС, і інші високопосадовці просили бізнес направляти своїх представників на державну службу. 

Ми припускаємо, що ексцес у цьому конкурсі відбувся через те, що комісія не залучила експертів із кіноіндустрії. Залучення таких експертів дало б змогу під час співбесіди, наприклад, розпитати Юлію Сінькевич про вказані вище шість компетенцій конкретно у кінопроектах, якими вона займалася, або ж іншим чином розкрити ці компетенції саме у контексті індустрії кіно.  

Порядок передбачає можливість залучення експертів, але це право комісія не реалізувала. Припускаємо, це відбулось саме через постійні зміни до Порядку і нескінченну ротацію членів комісії.

(6) ПОТОЧНИЙ СКЛАД КОМІСІЇ Є ПОЛІТИЧНО УПЕРЕДЖЕНИМ 

Ось як виглядає поточний склад комісії, яка проводила співбесіду для Юлії Сінькевич: 

  1. Студенецька Альона - представник від закладів вищої освіти, 
  1. Стародубцев Олександр - голова НАДС, 
  1. Корнієнко Олександр - голова партії “Слуга народу”, 
  1. Котляревська Світлана - позаштатний радник Прем’єр-міністра України. 

Ми ще не отримали точної інформації про те, які конкретно члени комісії виставили Юлії Сінькевич негативні оцінки, у тому числі, хто саме поставив негативні оцінки з усіх компетенцій, але маємо такі спостереження:

  • Пані Котляревська на всіх попередніх етапах ставила позитивні оцінки Юлії Сінькевич,
  • Пан Стародубцев єдиний із членів комісії, хто публічно висловив підтримку Юлії Сінькевич і навіть зустрівся із представниками кіноіндустрії 25 листопада (інші члени комісії від зустрічі відмовилися),
  • Отже, негативні оцінки під час співбесіди, найімовірніше,поставили саме пан Корнієнко і пані Студенецька.
  • Є важливий нюанс, про який ми не згадували вище: заплановане на 17 листопада засідання комісії було перенесено на 21 листопада. Це може свідчити про те, що в попередньому складі не набиралось достатньо лояльних людей. Пані Студенецька увійшла до складу комісії, як ми вказували вище, за день до співбесіди - 20 листопада,
  • Отже, ми припускаємо, що негативні оцінки Юлії Сінькевич поставили саме пані Студенецька і пан Корнієнко. 

 Пан Корнієнко є головою партії “Слуга народу”, політично заангажованою особою, і ми допускаємо, що ця політична сила має власне уявлення про ідеологічне спрямування української кіноіндустрії.  

Навіть попри те, що у складі комісії є політично незаангажовані кандидати, наявність навіть одного із чотирьох зробило в даному випадку всю комісію політично упередженою. 

Якщо наші спостереження правильні, то саме політично заангажований пан Корнієнко своїми негативними оцінками міг “вибити” Юлію Сінькевич із конкурсу.  

 

ЧИМ МОЖЕ ЗАРАДИТИ КМУ? 

Згідно із п.6. ч.1 ст. 20 закону про КМУ останній організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби.

 Реалізуючи це повноваження, КМУ прийняв неодноразово згадані вище Порядок і Положення про комісію. Крім цього, саме КМУ оголошував конкурс на посаду голови Держкіно.

 Таким чином, саме КМУ має достатні повноваження виправити ситуацію, що склалася, одним із рішень: 

  • Призначити повторну співбесіду для кандидата Юлії Сінькевич за власною ініціативою, або 
  • Оперативно внести зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби і запровадження права Комісії з питань вищого корпусу державної служби провести співбесіду повторно, за скаргою одного із кандидатів. 
  • З огляду на суспільний інтерес та задля виправлення допущених порушень, повторна співбесіда повинна бути проведена за присутності усіх семи членів комісії та із залученням експертів у сфері кіноіндустрії.

Обидва варіанти передбачають необхідність скасування повторно оголошеного конкурсу на голову Держкіно, а також звільнення із комісії політично заангажованого пана Корнієнка.