f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Андрій Загданський: Певною мірою, «Вагріч і Чорний квадрат» повторює долю Вагріча Бахчаняна

29.07.2017

Катерина Сліпченко, Zaxid.net розпитала режисера Андрія Загданського про документальний фільм «Вагріч і Чорний квадрат».

«Вагріч і Чорний квадрат» Андрія Загданського – повнометражний документальний фільм-колаж, в якому надзвичайно органічно поєднується документальне кіно з анімацією, перформансами та театром художника Вагріча Бахчаняна.

Вагріч Бахчанян залишив по собі величезну кількість малюнків, колажів, нотатників, обкладинок книжок і журналів, п'єс та численних афоризмів. Світ художника стає основним у фільмі, який використовує усі жанри, в яких працював художник, трансформуючи їх, «перекладаючи» на мову кіно.

Кінорежисер Андрій Загданський створив бездоганне кіно: воно водночас розповідає про чудового художника, з іншого боку – є абсолютно незалежним непересічним художнім висловлюванням.

Андрій Загданський закінчив Київський державний театральний інститут імені І.К. Карпенка-Карого, факультет кінорежисури, а з 1992 року живе та працює у США.

Zaxid.net розпитав режисера про фільм, який, зокрема, брав участь у Львівському місяці в рамках проекту «Вроцлав – європейська столиця культури».

У чому полягає для Вас найяскравіша риса чарівності Вагріча?

Вагріч був несподівана та сором'язлива дитина. Долаючи сором'язливість він постійно жартував. Усі жарти у нього були несподівані й свої, як у дитинстві, коли зв'язки у світі ще не склалися, і весь світ можна зібрати по-своєму.

Ви багато спілкувалися, потім кілька років знімали фільм про нього. У Вас повинно було б зібратися дуже багато матеріалу. Як, за яким принципом, ви відбирали його, щоб вийшов такий стрункий та бездоганний фільм?

Дякую за «стрункий і бездоганний». А ось як відбирав матеріал сказати тепер складно – процес цей не завжди піддається аналізу. Приблизно так: те, що мені дуже подобалося і те, що було дуже важливим, плюс те, що було необхідним, щоб з'єднати перше та друге.

Розкажіть, будь ласка, про жанр колажу, як з'явилася ідея з анімацією?

Фільм як колаж, це саме та ідея, з якої, власне, і почався задум фільму. Саме цим майбутній фільм і був мені цікавий. Так вийшло, що в 2002 році я зробив фільм «Вася» про художника Василя Ситнікова і там теж була анімація – мене вже давно цікавлять гібридні жанри. Той фільм Вагрічу дуже сподобався і це нас якось зблизило. Однозначно, без «Васі» не було б і «Вагріча».

Тоді ж, у 2003 році, я сказав Вагрічу, що в майбутньому фільмі неодмінно хочу поставити одну з його п'єс – «Чайка–Буревісник» й анімувати інші. Вагріч був від цього у захваті. І перше, що я почав робити у 2012 році, коли з'явилися якісь кошти на фільм – анімація.

З огляду на те, що колаж був улюбленим жанром Вагріча, здається цілком природним, що і фільм про нього є фільмом-колажем. А повністю склався в голові фільм тоді, коли я придумав або «побачив» фінал.

Чи є щось (епізоди, факти, розповіді ...), які не увійшли до фільму і про які ви шкодуєте?

Уже закінчуючи фільм, я вирізав два маленьких епізоди, один з них був анімаційним. І ще кілька епізодів були вирізані при монтажі раніше. Я не шкодую про це зовсім, бо шукав струнку та збалансовану структуру.

Де і чому показ фільму був для вас найяскравішим?

Знаєте, показів було не так вже й багато. У нас був дуже хороший, на мій погляд, показ в Одесі на фестивалі. Як я розумію, Ви там теж побачили фільм. Але насправді фільм, у всякому разі – поки, не знайшов себе на міжнародних фестивалях документального кіно – дуже вже він не схожий на все, що робиться в цьому жанрі. Або скажімо так – не схожий на те, що заведено вважати «мистецтвом» у документальному кіно.

Певною мірою, «Вагріч і Чорний квадрат» повторює долю Вагріча Бахчаняна – визнання серед вузького кола знавців. Втім, один (і поки єдиний) показ у Франції був для мене дуже приємним – в аудиторії було багато артистичної публіки – художники, музиканти – і попри втрати перекладу вони відчули фільм і відчули у Вагрічі «брата по крові». Про що багато говорили мені потім досить схвильовано. І я був радий і за фільм, і за свого друга.

На фото: Андрій Загданський під час акції Польської кіноакадемії на підтримку Олега Сенцова

Катерина Сліпченко, Zaxid.net, 12 червня 2017 року

Будинок кіно На його чотирьох поверхах розташувалися три кінозали: червоний, синій, білий

Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно – ідеальні місця для проведення банкетів, фуршетів, приймань.

Київ, Будинок кіно, оренда офісних приміщень.