f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Андрій Загданський: Певною мірою, «Вагріч і Чорний квадрат» повторює долю Вагріча Бахчаняна

29.07.2017

Катерина Сліпченко, Zaxid.net розпитала режисера Андрія Загданського про документальний фільм «Вагріч і Чорний квадрат».

«Вагріч і Чорний квадрат» Андрія Загданського – повнометражний документальний фільм-колаж, в якому надзвичайно органічно поєднується документальне кіно з анімацією, перформансами та театром художника Вагріча Бахчаняна.

Вагріч Бахчанян залишив по собі величезну кількість малюнків, колажів, нотатників, обкладинок книжок і журналів, п'єс та численних афоризмів. Світ художника стає основним у фільмі, який використовує усі жанри, в яких працював художник, трансформуючи їх, «перекладаючи» на мову кіно.

Кінорежисер Андрій Загданський створив бездоганне кіно: воно водночас розповідає про чудового художника, з іншого боку – є абсолютно незалежним непересічним художнім висловлюванням.

Андрій Загданський закінчив Київський державний театральний інститут імені І.К. Карпенка-Карого, факультет кінорежисури, а з 1992 року живе та працює у США.

Zaxid.net розпитав режисера про фільм, який, зокрема, брав участь у Львівському місяці в рамках проекту «Вроцлав – європейська столиця культури».

У чому полягає для Вас найяскравіша риса чарівності Вагріча?

Вагріч був несподівана та сором'язлива дитина. Долаючи сором'язливість він постійно жартував. Усі жарти у нього були несподівані й свої, як у дитинстві, коли зв'язки у світі ще не склалися, і весь світ можна зібрати по-своєму.

Ви багато спілкувалися, потім кілька років знімали фільм про нього. У Вас повинно було б зібратися дуже багато матеріалу. Як, за яким принципом, ви відбирали його, щоб вийшов такий стрункий та бездоганний фільм?

Дякую за «стрункий і бездоганний». А ось як відбирав матеріал сказати тепер складно – процес цей не завжди піддається аналізу. Приблизно так: те, що мені дуже подобалося і те, що було дуже важливим, плюс те, що було необхідним, щоб з'єднати перше та друге.

Розкажіть, будь ласка, про жанр колажу, як з'явилася ідея з анімацією?

Фільм як колаж, це саме та ідея, з якої, власне, і почався задум фільму. Саме цим майбутній фільм і був мені цікавий. Так вийшло, що в 2002 році я зробив фільм «Вася» про художника Василя Ситнікова і там теж була анімація – мене вже давно цікавлять гібридні жанри. Той фільм Вагрічу дуже сподобався і це нас якось зблизило. Однозначно, без «Васі» не було б і «Вагріча».

Тоді ж, у 2003 році, я сказав Вагрічу, що в майбутньому фільмі неодмінно хочу поставити одну з його п'єс – «Чайка–Буревісник» й анімувати інші. Вагріч був від цього у захваті. І перше, що я почав робити у 2012 році, коли з'явилися якісь кошти на фільм – анімація.

З огляду на те, що колаж був улюбленим жанром Вагріча, здається цілком природним, що і фільм про нього є фільмом-колажем. А повністю склався в голові фільм тоді, коли я придумав або «побачив» фінал.

Чи є щось (епізоди, факти, розповіді ...), які не увійшли до фільму і про які ви шкодуєте?

Уже закінчуючи фільм, я вирізав два маленьких епізоди, один з них був анімаційним. І ще кілька епізодів були вирізані при монтажі раніше. Я не шкодую про це зовсім, бо шукав струнку та збалансовану структуру.

Де і чому показ фільму був для вас найяскравішим?

Знаєте, показів було не так вже й багато. У нас був дуже хороший, на мій погляд, показ в Одесі на фестивалі. Як я розумію, Ви там теж побачили фільм. Але насправді фільм, у всякому разі – поки, не знайшов себе на міжнародних фестивалях документального кіно – дуже вже він не схожий на все, що робиться в цьому жанрі. Або скажімо так – не схожий на те, що заведено вважати «мистецтвом» у документальному кіно.

Певною мірою, «Вагріч і Чорний квадрат» повторює долю Вагріча Бахчаняна – визнання серед вузького кола знавців. Втім, один (і поки єдиний) показ у Франції був для мене дуже приємним – в аудиторії було багато артистичної публіки – художники, музиканти – і попри втрати перекладу вони відчули фільм і відчули у Вагрічі «брата по крові». Про що багато говорили мені потім досить схвильовано. І я був радий і за фільм, і за свого друга.

На фото: Андрій Загданський під час акції Польської кіноакадемії на підтримку Олега Сенцова

Катерина Сліпченко, Zaxid.net, 12 червня 2017 року

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»