f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Володимир Мула: «У Чикаго доводилося підробляти: ми прибирали сніг за $60»

05.05.2017

5 травня 2017 року в український кінопрокат вийшла документальна стрічка Володимира Мули «Американська мрія. У пошуках правди». У фільмі – мотивуючі історії українських емігрантів, котрі домоглися успіху в США. Подаємо інтервю із режисером.

Катерина Скрипнікова, «Дуся»

Дмитро Коваленко, якого доля закинула в США у 13 років, став успішним футболістом і грав разом з Девідом Бекхемом. Міка Ньютон – популярна співачка, яка представляла Україну на Євробаченні-2011, поїхала до Каліфорнії, щоб втілити свою мрію про премію Grammy, але її співпраця з місцевим музичним лейблом не склалася. Проте Ньютон знайшла в собі сили рухатися далі: сьогодні вона зірка реклами, працює з відомими світовими брендами (до речі, у фільмі розповідає про це вперше). Програміст Арсен Костенко працює в компанії Twitter. Професор Юрій Шевчук викладає українську мову в Колумбійському та Єльському університетах. Винахідник Вадим Чаленко створив спеціальний адаптер для смартфонів (завдяки йому телефон перетворюється на повноцінну відеокамеру), річний оборот його компанії сьогодні – один мільйон доларів. Ось такі мотивуючі історії показані у фільмі «Американська мрія. У пошуках правди».

Український журналіст (працював на телеканалах «1+1», «UA:Перший», ICTV, а також спецкором BBC Ukraine) і режисер Володимир Мула разом з оператором Станіславом Ткачовим і сценаристом Миколою Васильковим протягом півтора місяців подорожував по Америці і спілкувався з українськими емігрантами, які домоглися там визнання у різних галузях. Зйомки «Американської мрії» йшли на Голлівудських пагорбах, в Колумбійському університеті Нью-Йорка, на найвищому хмарочосі Чикаго, в штаб-квартирі Twitter. І, що цікаво, абсолютно без фінансування. Як можна зняти повноцінне кіно з мінімальним бюджетом, Володимир Мула розповів нам в інтерв'ю.

Володимире, у фільмі ви, подорожуючи по американських містах, часто говорите про те, що вам не вистачає грошей, що в Штатах все дорого. Герої картини допомагають вам з житлом, запрошують на ланчі, підвозять на машині. Загалом, всіляко економлять ваші кошти. Так було в реальності чи це художній прийом?

Так, все це було в реальності! Це правда, що Оленка (героїня фільму Олена Жирнова – багаторазова чемпіонка України, майстер спорту з тенісу. В Штатах з 2001 року. Основне джерело доходу Олени – нерухомість. – Прим. ред.) надала нам безкоштовно квартиру, яку здає в Нью-Йорку. І правда, що Вадим Чаленко подарував нам адаптер, а з Юрієм Шевчуком ми пішли на ланч. Крім того, ми викручувалися, як могли. У Чикаго навіть підробляли: довелося зі знімальною групою прибирати сніг з тротуарів, за що нам заплатили $60 (приблизно 1600 гривень). Спочатку я сумнівався, чи варто взагалі це показувати у фільмі, але сценарист мене умовив: це ж наша фішка! Крім того, важко утримати увагу людей протягом півтори години тільки на інтерв'ю.

А скільки ви витратили на зйомки?

На зйомки, перельоти, проживання та інші витрати пішло $10 тисяч (близько 270 тисяч гривень. – Прим. ред.). Ми витрачали тільки на знімальну частину. Це були як наші власні гроші, так і кошти меценатів. Хтось нам оплатив проживання, хтось – перельоти. У Держкіно грошей не просили. Ну а виробництво фільму нам обійшлося взагалі безкоштовно: ми все робили на базі київської студії FM-TV, це наші партнери.

А ви самі змогли б жити в Америці?

Я жив там і розумію, що зміг би, але не хочу. Вперше я полетів до Нью-Йорку в 2009 році за студентською програмою Work and Travel, навчався там і підробляв офіціантом. Тоді мені в Штатах не сподобалося. Через три роки поїхав туди вже працювати як журналіст, але не зміг залишитися, мене тягнуло в Україну – і я повернувся.

Під час перегляду фільму я звернула увагу на те, що вигляд у більшості героїв досить сумний.

Ну звичайно, кожен з них пережив внутрішню трагедію. І хоча це успішні історії, всі вони непрості. Ось, наприклад, Міка Ньютон тут була співачкою, її всі знали, а в США приїхала – і їй довелося починати все з нуля.

У картині вперше розповідається про нову роботу Міки в Лос-Анджелесі. У своєму інтерв'ю вона критикує наш народ («Ми дуже талановиті, але ліниві»; «У нас люди звикли красти»). Вас не короблять деякі її висловлювання?

Ні. Я такого не відчув. Навпаки, мені сподобалася фраза Міки про те, що в нашій країні кожен намагається кинути тобі в спину дротик, а в Штатах всі тебе підтримують. Це правда. Я радий, що вона це сказала. У фільмі Міка така, яка є.

Ви хочете знімати продовження «Американської мрії». Що це буде за фільм?

Так, ми продовжимо емігрантську історію. Але спочатку хочемо розібратися з цим фільмом і знайти фінансування на наступний. Збираємося зробити копродукцію «Великобританія–Канада–США».

На фото: Микола Васильков і Володимир Мула. Світлина Максима Лісового

Катерина Скрипнікова, «Дуся», 13 квітня 2017 року

Оренда кінозалів Будинку кіна

До уваги членів НСКУ та відвідувачів Будинку кіно!

До уваги членів НСКУ та відвідувачів Будинку кіно! У зв’язку з розпорядженням Київської міської державної адміністрації щодо протидії поширенню коронавірусу, всі творчі заходи Будинку кіно з 12 березня 2020 р. переносяться на інші терміни. Стежте за інформацією.