f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Вона стріляла в Леніна. Інтерв'ю з Оленою Дем'яненко про фільм «Моя бабуся Фанні Каплан»

28.11.2015

Володимир Ілліч, той, що "вождь і вчитель", невдовзі заговорить українською мовою. Станеться це в новому вітчизняному фільмі "Моя бабуся Фанні Каплан", роботу над яким завершує в Києві режисер Олена Дем'яненко.

Як зрозуміло з назви, стрічка присвячена відомій революціонерці, котра вчинила невдалий замах на Ілліча. В інтерв'ю "Дзеркалу тижня" постановник розповіла, чому запросила в проект дюжину українських кінорежисерів, а також де в Києві знайшла місце "під Кремль".

Антон Філатов, "Дзеркало тижня"

 — За роки незалежності в Україні не з'явилося байопіків про знакових особистостей нашої історії. За цей час на широких екранах можна було зустріти лише двох-трьох гетьманів, не кажучи вже про полководців та діячів культури. При цьому скоро вийде ваш фільм про Леніна. Не боїтеся, що люди, які сьогодні ходять на мітинги з гранатами й кийками, з тими ж самими "сувенірами" прийдуть і на вашу прем'єру?

— Ну, таким людям пояснювати щось марно! А ось тим, хто їх посилає кидати гранати, пояснити можна. Але робити це мають правоохоронні органи.

— Усе-таки коли фільм про Каплан і Леніна вийде в прокат?

— Роботу над картиною плануємо завершити в грудні. Якщо все буде гаразд, у прокат вона вийде в середині наступного року. Нині працюємо над монтажем і комп'ютерною графікою, якої у фільмі буде багато. Крім того, ведемо переговори, про можливість узяти в стрічку музику з "Вогнів великого міста" Чарлі Чапліна. Ці мелодії дуже добре лягають у нашу картину, а також підкреслюють паралель між сліпою дівчиною з класичного фільму та напівсліпою Фанні Каплан.

— Із радянських архівів частково вичищені факти про Фанні Каплан. Як ви збирали невідомі дані про її життя?

— У справі Фанні Каплан немає 10 сторінок із розповіддю про рік її життя перед замахом на Леніна. Зважаючи на все, їх вилучили під час слідства. Але, на щастя, крім стенограм її допитів, збереглися щоденники та приватні архіви інших людей. Із них ми, зокрема, отримали підтвердження її роману з Дмитром Іллічем Ульяновим, молодшим братом Леніна. Всі історичні події у фільмі ми й вибудовуємо через ці відносини. Дмитро був головлікарем євпаторійського санаторію, у якому Фанні проходила реабілітацію після десятирічної каторги. Зі стенограми допитів видно, що вона дуже точно описує деталі побуту, всі імена й назви, а також до найменших подробиць одяг, зовнішність… 

— Спочатку частину фільму планували знімати в Криму та Росії. Але зйомки розпочалися в березні 2014 р., буквально через місяць після розстрілів на Майдані, коли стала зростати напруженість між Україною і Росією.

— Із самого початку планували багато знімати в Україні. Першою локацією мав стати Пітер, потім Крим і Київ. Але буквально напередодні зйомок виникли величезні труднощі, і нам довелося здати квитки. Одне слово, план зйомок, який готували протягом року, розвалився, і ми мусили абсолютно все міняти. У результаті, зйомки розпочали тільки наприкінці квітня в Києві. Кримські сцени перенесли в Одесу. Відтак, увесь фільм зняли в Україні.

— У вашій картині на екрані з'явиться Кремль. Як відомо, для комедії "Ржевський проти Наполеона" Кремль знімали в Києво-Печерській лаврі. А як ви вийшли зі становища?

— Багато сцен знімали в павільйонах. Ну, а екстер'єри Кремля — в київському Косому капонірі. Правда, щоб у цих кадрах більше впізнавався Кремль, нам довелося багато що домальовувати. А в Лаврі знімали Харків.

— Ви запросили Катерину Молчанову на головну роль після її успіху в "Лореляй"?

— Я запросила її ще до того, як подивилася фільм Нани Джорджадзе. Спочатку нічого не знала про Молчанову. Згодом запитала про неї у своїх асистентів. У них випадково виявився номер телефону, і ми їй відразу зателефонували. Тоді вона перебувала неподалік студії й відразу прийшла. Коли переступила поріг, я побачила дівчину в круглих чорних окулярах, точно як у Фанні Каплан у фільмі. Ми поспілкувалися, і я припинила пошуки. Хоча перед тим кілька місяців проводили кастинг, і до нас на проби ще тільки мала приїхати ізраїльська акторка.

— У вашому фільмі ряд українських режисерів знялися як актори: Мирослав Слабошпицький, Вікторія Трофименко, Іра Цілик, сестри Артеменко, Влад Троїцький, Геннадій Кофман, Роман Ширман. Чому ви вирішили зробити у стрічці такий акцент?

— В Україні багато хороших театральних акторів. При цьому в нас зовсім немає акторської кіноосвіти. Наприклад, коли театральному акторові кажеш: "Усе добре, але в цій сцені треба відхилитися на три міліметри назад", ця фраза вганяє його в ступор. А режисер на цьому місці відразу розуміє, що ловить зіницею ока світло, тому спокійно повторює сцену. Всі режисери, котрі прийшли в цей проект, — особистості. Всі харизматичні. Мирослав Слабошпицький, що зіграв одну з ключових ролей, проходив проби в наш фільм, ще не завершивши роботу над "Плем'ям". Спеціально для його поїздки на Каннський кінофестиваль торік ми зробили невелику перерву в зйомках. Ні він, ні інші режисери ніколи досі не з'являлися у великому кіно як актори.

— Ваш попередній фільм "F 63.9. Хвороба кохання" розповідає про космонавта, який переніс венеричну хворобу. А в "Моїй бабусі Фанні Каплан" показуєте Леніна, що хворів на сифіліс. Пікантна закономірність.

— "F 63.9. Хвороба кохання" — фільм насамперед про свободу. Цією стрічкою ми, зокрема, спробували замінити ставлення людей до венеричних захворювань. Ну, а те, що Ленін хворів на сифіліс, у жодному разі не головне у фільмі. Правда, проводячи кастинг, ми вибирали актора, який був би схожий не на канонічного Ілліча, як на комсомольських значках. Нам потрібен був безумний хворий дідок із виряченими очима, як на відомому фото, зробленому за півроку до його смерті. 

— П'ятого листопада минулого року загинув Олександр Девотченко, який зіграв у вашому фільмі Леніна. Були версії, що його смерть якось пов'язана з конфліктом між Україною і Росією?

— Я не знаю… Він дуже симпатизував Майдану. На Болотній площі він читав Стуса, а його пости в Інтернеті про Путіна більш ніж сміливі. Російську владу він ненавидів. Ми не встигли дозняти з ним буквально один знімальний день. Він нетерпляче чекав, коли вдасться приїхати до Києва. Тому я не вірю, що він наклав на себе руки, розбивши в будинку всі вікна в нападі білої гарячки. Що було насправді, напевно, вже ніхто не дізнається. Бо буквально наступного дня його піддали кремації, і ніякого слідства толком не було.

— У вашому фільмі — вперше в історії кіно — Ленін заговорить українською мовою... 

— Так. Російськомовної версії фільму не робитимемо. Всі російські актори грали свої ролі українською.

— Років два тому, коли знімався фільм "Іван Сила", який показує приблизно ту  саму епоху, що й ваша стрічка, творці змушені були орендувати автомобілі й костюми за кордоном. Так було і дешевше, і простіше, ніж на кіностудії Довженка, де все це є. Вам теж довелося звертатися до закордонних костюмерів?

— Частину костюмів узяли в Петербурзі. Деякі вдалося знайти на кіностудії Довженка. Але більшість нарядів спеціально для фільму пошили наші кравці. Вони скрупульозно добирали тканину й гранично точно відтворювали костюми. У цьому особлива заслуга художника з костюмів Надії Кудрявцевої.

Антон Філатов, "Дзеркало тижня", 9 жовтня 2015 року, №38

17 грудня, понеділок, Синій зал Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно» Художній фільм «ТАЄМНИЦЯ НАТАЛІ ВУД»(ІІ серія)

18 грудня, вівторок, Малий зал Вечір до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

18 грудня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Документальний фільм «ЗАГАЛЬНИЙ ЗШИТОК»