f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Ольга Журженко: Кінематографісти активно мігрують із України

04.11.2015

Антон Філатов, UkrCinema

Якби Олег Сенцов був на волі, то незабаром вийшов би на екрани його новий фільм «Носоріг», над яким він починав працювати разом із продюсером Ольгою Журженко.

Торік Ольга успішно випустила на екрани мюзикл Анатолія Матешка «Трубач», а нині працює над фільмом сербського режисера і, крім того, входить до кінематографічних кіл США. 

Про те, як українські короткометражки можуть потрапити в ефір британського телеканалу, як змінився американський медіа-простір останнім часом і що заважає нашому молодому кіно вийти на новий якісний рівень в ексклюзивному інтерв'ю розповідає продюсер Ольга Журженко.

Приїхавши в США, ти продовжиш продюсерську діяльність?

Звичайно. Для тих, хто займається продюсуванням, місце проживання має значення тільки до певного моменту. Коли ж досягаєш потрібного рівня і проекти стають міжнародними – вже не так важливо, де ти живеш. У Лос Анджелесі я буду розвивати свої поточні проекти і започатковувати нові. Спочатку я, звичайно, буду ще і вчитися. Це займе близько року.

Зараз у мене є один проект у розробці – це романтична комедія за мотивами сатиричної книги фінського автора Марті Ларні. Сценарій пише український автор. Також триває робота з продажу прав на фільми «Гамер» і «Трубач».

А ще я уклала договір із британським телеканалом Shorts International, для якого відбираю короткометражні фільми. Це англійський телеканал, який показує суто короткометражки, вони стікаються туди зі всього світу. Сам канал транслюється по супутнику і через кабельні мережі за передплатою.

Я хочу запросити українських режисерів до співпраці. Надсилайте (olga.zhurzhenko@gmail.com) мені на розгляд свої роботи з англійськими субтитрами, і можливо права на них купить Shorts International.

А з Україною ти будеш підтримувати контакт?

Зараз я паралельно працюю над проектом сербського режисера Срджана Драгоєвича «Дикобраз» за книгою англійського автора Джуліана Барнса. У ньому я беру участь як ко-продюсер з української сторони. Сьогодні стрічка ще на етапі збору фінансування. Нещодавно наше Держкіно пожвавилося і, якщо з боку Сербії з фінансуванням буде все добре, Україна теж його профінансує, і будемо знімати. Сценарій до цієї стрічки пише український автор.

Ти довгий час займалася молодими українськими кінематографістами. Судячи за їхніми роботам, чи можна чекати, що наші фільми у найближчому майбутньому стануть якіснішими і цікавішими?

Я і продовжую ними займатися, адже я працюю з Shorts International саме для того, щоб їх просувати. Гроші у цьому процесі відіграють другорядну роль. А чи будуть наші молоді хлопці робити щось цікаве – залежить не від них. Це залежить від їхніх викладачів і Держкіно. Чим більш ризикові проекти та ідеї будуть підтримувати викладачі, а також фінансувати Держкіно, тим швидше у нас з'явиться вартісне кіно.

Практично всі молоді українські кінематографісти, які знімали щось цікаве, або вже поїхали з України, абьо всерйоз про це думають. І вони будуть продовжувати валити, поки не зміниться викладацький склад в університеті культури і в КНУТКТ імені І.К. Карпенка-Карого.

Опинившись у США, чи стане тобі у нагоді український досвід продюсування? Чи українська кіноіндустрія настільки відстала, що тобі доведеться повністю переучуватися?

США – одна з трьох країн у світі, де кіноіндустрія є повноцінним бізнесом. Те ж можна сказати про Індію та Нігерії. В інших країнах кіно так чи інакше підтримується державою. Тому виробництво фільмів в США мало схоже на те, як це відбувається в інших країнах.

З досвіду роботи в українському кіні тут застосовні людські якості самого продюсера: твердість характеру, відповідальність, працьовитість...

Мало чим відрізняється від українських реалій і технологічна база американських кінематографістів. Камери, лінзи, освітлювальні прилади, мікрофони – все тут таке ж, як і в Україні. Істотно відрізняється технологічна база тільки у блокбастерів, але в загальній кількості фільмів, які знімаються в США, вони займають зовсім невелику частку. У чому кардинальна відмінність української та американської кіноіндустрій, так це в тому, як тут влаштована робота.

У США за останні п'ять років все перевернулося з ніг на голову. Виною тому – реклама на YouTube, Netflix і смартфони. Коли YouTube почав платити гроші за рекламу, з'явився фактично новий вид медіа-бізнесу. Тут по всьому місту борди із рекламою YouTube каналів.

А з того моменту, як Netflix повністю оплатив виробництво серіалу, саме серіали стали бажаною для всіх креаторів галуззю, бо тут менше заборон і більше свободи. Глядачам теж більше подобається дивитися по кілька серій поспіль, або взагалі запоєм, замість того, щоби чекати нової серії тиждень. Глядачеві подобається, що можна дивитися улюблений серіал у зручний для нього час, а не у певну годину. Все це сильно вплинуло на медіа-сектор.

А коли у кожного в руках з'явився смартфон із камерою та інтернетом – фейсбук вже перестав бути найшвидшим і найбільш цікавим способом розповсюдження новин і створення галасу. Instagramm, Twitter, Snapchat – ось чим користується тут цільова аудиторія медіа-сектору.

Якщо раніше в акторів були зобов'язання про конфіденційність у контрактах, то тепер навпаки – вони зобов'язані постити у соціальні мережі свої враження, фотографії і ще бог знає що. Тож із українського досвіду застосовні тільки людські якості...

Ще до того, як Олег Сенцов опинився у російській в'язниці, ти з ним починала роботу над фільмом «Носоріг». Рано чи пізно він все ж повернеться в Україну і, сподіваюся, продовжить знімати кіно. Як ти думаєш, після всього пережитого він повернеться до цього сюжету?

Поки він був у Лефортово, то ми листувалися. Десь півроку тому він писав мені, що обов'язково повернеться до цього проекту. Думаю, що тюремний досвід лише збагатить його новий фільм.

Тим більше, він прекрасно знає як цей фільм чекають. Не даремно він отримав три призи на пітчингах у Софії, Єревані та в Одесі. Не дарма цей проект став першим і поки єдиним із нашої країни, який захотів профінансувати німецький фонд Medienboard Berlin-Brandenburg. Думаю, ми ще почуємо про «Носоріг».

У центрі сюжету «Носорога» – кримінальний авторитет, що живе в індустріальному місті. Якось раз він зустрічає чоловіка, з яким у нього встановлюється духовний зв'язок. Поспілкувавшись із ним, головний герой стає духовним лідером. Після цього він будує село, в яке може приїхати будь-яка людина, щоби змінитися.

Українські аніматори та дизайнери активно створюють візуальний ряд для топових голлівудських фільмів. Йде мова про блокбастери, які дивиться весь світ. Ти не знаєш конкретних прикладів, коли над голлівудськими фільмами працювали наші фахівці?

Перевірити це неможливо, адже в США в такому випадку заповнюється гора паперів і якщо дизайнера зловлять на розголошенні – він обкладається величезним штрафом. Але я багато про це чула. Це дійсно так. Особисто знаю кількох людей у Лос-Анджелесі, що працюють як координатори постпродакшену, а сама робота виконується в Україні.

Антон Філатов, UkrCinema, 19 жовтня 2015 року

10 грудня, понеділок, Червоний зал

10 грудня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ТАЄМНИЦЯ НАТАЛІ ВУД» (І серія)

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»