f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Чим запам’ятається 8-й Одеський кінофестиваль

29.07.2017

Галина Петренко, «Детектор медіа»

8-ий Одеський міжнародний кінофестиваль (ОМКФ) назавжди запам’ятається небаченою раніше кількістю прем’єр українських фільмів.

У всіх, кого не було в Одесі або хто там був, але не встиг на українські прем’єри, точно буде можливість надолужити це дуже скоро: учасники національної конкурсної програми «Січень-березень», «Рівень чорного», «Припутні», «Стрімголов» та багато інших фільмів (загалом – більше десяти ігрових картин) восени-взимку вийдуть у прокат.

Зали з українськими прем’єрами під час ОМКФ були повними. Але ще більший ажіотаж спостерігався на російських фільмах: побачити «Аритмію» Бориса Хлєбнікова чи «Лагідну» Сергія Лозниці (остання стрічка, попри копродукцію, виглядає дуже російським кіно) змогли далеко не всі бажаючі, а серед найбільш затятих «кіноголіків» доходило ледь не до бійок під дверима кінозалів. Навіть не знаю, як це краще прокоментувати: кіномани прагнули ковтнути шматочок «запрєщьонкі»?

Траплялися й милі курйози: наприклад, один продакшн так забігався із приготуваннями до прем’єри, що забув запросити на неї свого дистриб’ютора. А один лауреат конкурсної програми лише дивом потрапив на церемонію оголошення переможців, бо дуже щиро збирався замість цього піти на пляж. А одна палка дискусія щодо «фірмової» приглушеної картинки одного з фільмів-конкурсантів несподівано виявила, що ніякої «фірмової» картинки режисер не знімав, а просто в одному з кінотеатрів, де демонструвалися фільми ОМКФ, проектор має дуже стару лампу, через що він відтворював картинку з на 30% зменшеною яскравістю та контрастністю.

Про бурхливі процеси в українському кінематографі свідчила й індустріальна секція: на кіноринку свої портфелі кінотеатрам презентували дві новостворені дистриб’юторські компанії, яких рік тому просто не існувало, – «Своє кіно» і Kinove. А в сектор кіновиробництва продовжують приходити люди, які раніше з кіно справи не мали: наприклад, на пітчингу повнометражних фільмів свій проект представляв відомий театральний режисер Влад Троїцький, а на кіноринку – співзасновники Final Cut Media Андрій та Олеся Ногіни. Та що там: навіть міський голова Одеси Геннадій Труханов підтримує зйомки «першої валютної комедії» «Сотка». Подейкують, що на її презентацію в рамках ОМКФ дисципліновано прийшли всі одеські ЗМІ – а їх, як ми знаємо, чимало.

Свої плани роботи на найближчий рік на ОМКФ представили одразу дві кіноасоціації: Асоціація кіноіндустрії України Володимира Яценка та Українська кіноакадемія Вікторії Тігіпко. Перша, зокрема, анонсувала на осінь освітні заходи для кінематографістів, друга – оголосила дату другої «Золотої Дзиґи», в якої в 2018 році побільшає номінацій. Так що всі українські фільми, які не брали участі в конкурсній програмі ОМКФ або які в ній були, але не виграли, матимуть змогу спробувати свої сили навесні в Києві.

Однією з найнесподіваніших подій ОМКФ став iClub – «комунікаційна платформа для культурних і бізнес-еліт України, організована з метою ефективного нетворкингу, пошуку нових можливостей для інвестицій та розвитку бізнесу». Стосунок до кінематографу під час iClub мала тільки keynote-промова Сергія Лозниці, яку модерувала Вікторія Тігіпко. Решта два пункти програми не мали з кіно жодного зв’язку. Першим із них був виступ директора «Центру розвитку стійких медичних інновацій» Річарда Баркера, який говорив про прецензійну медицину. Другою була панельна дискусія «Hard talk: challenges, business, Ukraine» за участю співзасновниці та генерального директора Horizon Capital Олени Кошарної, засновника компанії «Текстиль-Контакт» Олександра Соколовського та Сергія Тігіпка. А ще організатори ОМКФ говорили про те, що в рамках фестивалю власні івенти можуть проводити різні бізнес-асоціації – ЕВА, СУП, UVCA тощо.

Старожили ОМКФ кажуть, що не пам’ятають такого штибу публічних виступів пана Тігіпка і що, мабуть, це його акуратне повернення до публічного поля. До речі, під час панельної дискусії хтось із залу запитав у Сергія Тігіпка, чи не збирається він повертатися в політику. Він відповів, що його цікавить тільки бізнес. Дозволю собі прокоментувати це словами одного відомого літературного та кінематографічного персонажу: це «ж-ж-ж» точно не просто так.

Галина Петренко, «Детектор медіа», 25 липня 2017 року

18 листопада, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН

10 грудня, вівторок, Червоний зал ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ Посольство Аргентини в Україні представляє Художній фільм «ПІДПІЛЬНЕ ДИТИНСТВО»

11 грудня, середа, Синій зал ДНІ КИРГИЗЬКОГО КІНО В УКРАЇНІ Присвячено 85-річчю Чингіза Айтматова